«Доведи, що твій батько загинув на фронті…»
Водій львівської комунальної маршрутки вимагав оплату за проїзд у доньки полеглого Героя України
У Львові виник конфлікт між водієм комунальної маршрутки 16 та дочкою загиблого на фронті Героя України. Керманич маршрутки у принизливій формі вимагав оплату за проїзд (15 гривень), якщо дівчина не доведе, що її батько загинув…
Львів'янці Тетяні Ящишин — 23 роки. Торік дівчина зробила спеціальне пільгове посвідчення Леокард, оскільки є дочкою загиблого захисника.
«Маразм, або історія про те, як ставляться до родин загиблих героїв. Пільгову карту щоразу сканувала в автобусах і проблем не було. До сьогодні не було, — розповідає Тетяна. — При вході в 16-й автобус показала водію Леокард. У відповідь отримала, що „під час літніх канікул не діє“. Я ж повідомила водія, що по „сірому посвідченню“ оскільки батько загинув на війні, проте не встигла його дістати, як водій сказав „довести, що він загинув“.
Уявіть, якби він сказав це не мені, а малій дитині, яка втратила свого батька… Які можуть бути докази? Як то кажуть, знайте своїх „героїв“ в обличчя».
У Львівській міській раді «ВЗ» повідомили, що доповіли про цей інцидент в АТП 1, який обслуговує 16-й маршрут. Якщо вина водія буде доведена, отримає покарання. Отримати будь-який коментар в АТП не вдалося — там вирішили відмовчатися.
Це не перший випадок в Україні, коли водії громадського транспорту вимагають оплати за проїзд в родичів загиблих героїв. На початку червня у Рівному водія звільнили з роботи за образу матері загиблого воїна. Водій сказав жінці: «Розвелося вас тут» та відмовив у пільговому перевезенні. Також матір полеглого воїна вразило те, що інші пасажири в транспорті не стали на її захист і сиділи мовчки…
«Водія уже звільнено з роботи, він не має права більше працювати у сфері перевезень, — прокоментував ситуацію міський голова Рівного Олександр Третяк. —
Водій мусить попросити вибачення у мами загиблого, а також піти на кладовище та вибачитися і перед сином. Щодо перевізника маршруту, то його зобов’язали передати гуманітарну допомогу на фронт та завезти її туди особисто. Аби не було відчуття, що війна десь далеко».
