Саакашвілі гримнув дверима!

Коли влітку екс-заступник генпрокурора і соратник Михайла Саакашвілі Давид Сакварелідзе анонсував завершальний етап щодо створення нового політичного проекту, дехто почав відраховувати години до відставки губернатора Одещини. Остаточну заявку на оформлення антикорупційного руху Саакашвілі у партію сприйняли не інакше, як сигнал: очільник Одещини готовий стартанути на новий рівень — заявити про себе як про політика. Зрештою, соціологічні заміри засвідчили, що завидну політичну довіру Саакашвілі вже тоді отримав від українців у кредит. А оскільки навряд чи у когось були сумніви, що рейтинг заявленої партії значною мірою тримався на особистому рейтингу Саакашвілі, версія про те, що запускати такий політичний проект без участі Саакашвілі беззмістовно, виглядала логічною. Але прогнози щодо відставки губернатора Одещини на користь розкрутки ним нової партії не справдилися. Точніше, тоді не справдилися. Гучно заявлений проект наче на політичне дно заліг. Але це було лише затишшям перед бурею. Після відставки Саакашвілі, яка була лише питанням часу, на опозиційному фронті не на жарт заштормить.

Прощальний брифінг, на якому губернатор оголосив про своє рішення покинути крісло, нагадав риторику Саакашвілі часів його антикорупційного турне. Щоправда, головні мішені змінилися — з уже покійного уряду Яценюка на президента. Вже з перших хвилин свого виступу Саакашвілі не скупився на «компліменти» для Порошенка. Той, мовляв, багато обіцяв, коли йшлося про підтримку корисних для області проектів, але обіцянками усе і скінчилося.

«Кілька днів тому закрився Центр обслуговування громадян, який Порошенко урочисто відкривав. Потім з подачі членів його ж фракції було ухвалено норми, котрі не дозволили цьому центру працювати. Я закликав президента не підписувати цей закон, але він підписав — і центр закрився», — обурювався Саакашвілі.

Далі перейшов до порядних чиновників, яким не дають працювати, бо «верховна рада у Києві прямо напускає на них усяких там Пресманів, Гончаренків» (нардеп з «БПП» Олексій Гончаренко — один з тих, кого називають «палицею у колеса Саакашвілі». - «ВЗ»). І нарешті контро­льний постріл у президентську мішень. «Реально в Одеській області президент особисто підтримує два клани — клан бандитський, Труханова, й ізмаїльський корупційний клан Урбанського. Всю владу в області віддали цим двом і їхнім союзникам — сепаратистам із «Нашого краю» Антона Кіссе, — гнівався перед журналістами Саакашвілі. - Одеську область здають не лише корупціонерам — здають ворогам України. Я не збираюся про це мовчати. Мені це все набридло».

Не забув губернатор і про найсвіжіший «мозоль» — заплилі жиром чиновницько-депутатські е-декларації. Це, мовляв, стало останньою краплею.

«Я вирішив подати у відставку і почати новий етап боротьби. Нехай не сподіваються й не розраховують позбутися мене», — заявив Саакашвілі.

З ким і за що тепер боротиметься наразі ще губернатор Одещини (на час здачі номера інформації про те, що президент підписав заяву Саакашвілі про відставку, не було)? Про це — у розмові з політичним експертом Андрієм Юсовим.

- Зважаючи на те, що проект Саакашвілі без Саакашвілі неможливий, багато експертів прогнозували, що ближче до кінця осені відставка Саакашвілі з посади губернатора таки буде, - каже Андрій Юсов. - Поєднувати роль лідера опозиційної партії (а це очевидно, що партія Саакашвілі в Україні має перспективи виключно як опозиційна) з посадою держслужбовця неможливо. Логічно, що разом з Саакашвілі у відставку подав і керівник обласної поліції Георгій Лорткіпанідзе. Можливо, подасть у відставку і керівниця митниці Юлія Марушевська. Оскільки це - люди команди, без політичної підтримки Саакашвілі як губернатора вони б все одно довго не втрималися на своїх позиціях. На жаль, з різних причин чимало інфраструктурних, антикорупційних проектів (зокрема «Прозорий офіс»), запущених Саакашвілі, не закінчені. Залишається сподіватися, що вони все ж таки будуть реалізовані, незалежно від політичної кон’юнктури, оскільки ці проекти корисні і для регіону, і для країни в цілому.

- Чи вдасться заявленій партії Саакашвілі надолужити рейтинг, який вона встигла розгубити, по суті, випавши з політичного й інформаційного поля на кілька місяців? 10-11 відсотків, які давали цьому політичному проекту авансом, обміліли до трьох.

- Це непросте завдання. Найзручніший час для високого політичного старту Саакашвілі минув. Але це — харизматичний, талановитий політик. Тому, очевидно, найближчим часом побачимо всеукраїнський тур Саакашвілі, презентацію регіональних команд і жорстку опозиційну риторику. Але якщо, скажімо, в Юлії Тимошенко ця риторика базується насамперед на соціальній складовій (тарифи, пенсії), то Саакашвілі традиційно робитиме наголос на антикорупційній діяльності, питаннях продовження радикальних реформ, дерегуляції, зміни податкової системи. Він гіперактивна, гіперпрацездатна людина. Тому сидіти склавши руки точно не буде. Як його активність вплине на електоральні результати, можна буде оцінити не раніше, ніж за півроку.

- Жорстка риторика Саакашвілі на адресу президента — чи можна це трактувати як остаточний розрив з Порошенком, спалені мости?

- В українській політиці не прийнято остаточно палити мости і ставити жирні крапки. А Саакашвілі все ж таки — вже частина української політики. Його різкі заяви на брифінгу — це швидше правильний технологічний розрахунок, оскільки опозиційна партія в українській політичній системі декларує свою опозиційність насамперед до президента. У нас не парламентська республіка, де можна бути в опозиції лише до однієї політичної сили чи до коаліції, яка формує уряд. Коли є змішана система і владу публічно уособлює президент, то опозиція критикує й атакує у першу чергу його. Це роблять і Тимошенко, і Ляшко... Саакашвілі теж вдався до такого кроку. Але це не означає, що за певних обставин контакти не будуть відновлені. Якщо уявити, що у разі дострокових парламентських виборів партія Саакашвілі пройде до Верховної Ради і постане питання щодо коаліції, думаю, перемовини будуть з різними політичними силами, окрім, звичайно, «Опозиційного блоку» й інших пострегіонівських структур.

- Можливо, однією з причин, які підштовхнули Саакашвілі до відставки з губернаторської посади і переходу до активної політичної діяльності, стали результати парламентських виборів у Грузії? Оскільки там партія Саакашвілі не отримала першості, питання, повертатися у грузинську політику чи заявити про себе в українській, відпало саме по собі.

- Остаточно Саакашвілі з грузинської політики не йшов і, напевне, не піде. Він довго залишатиметься впливовим фактором для грузинської політики, оскільки справді зробив для Грузії багато і є масштабною фігурою. Але, напевне, після результатів виборів у Грузії йому стало легше розставляти крапки над «і», приймати для себе певні рішення. Тепер у Саакашвілі залишився один публічний фронт — Україна. Активізація політичної партії Саакашвілі, очевидно, нарощуватиме ймовірність дострокових парламентських виборів.