«Якщо зникнуть електрика й газ, залишається варіант — буржуйки, дрова, вугілля»
Як пережити зиму, яка усе ближче? На Львівщині вже готуються до екстремального опалювального сезону
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/469480/opaliuvalnyi-sezon.jpg)
Літо потроху добігає кінця, і перед нами постає неприваблива перспектива майбутнього опалювального сезону. Яким він буде? Звісно, що нелегким, бо ж триває війна. Як повідомив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, мінімальна температура, яка має бути забезпечена у помешканнях українців узимку, не може бути нижчою від плюс 18 градусів. Нині міністр об'їжджає усі області України, перевіряючи їхню готовність до опалювального сезону, про що звітує у соціальних мережах.
Але, зважаючи на воєнний час, у будь-якому разі нам треба готуватися до надзвичайних ситуацій і не сподіватися на теплі (і не дуже теплі) батареї. А що буде, якщо російська ракета влучить у якусь ТЕЦ (тьху-тьху!)? Тоді частина міста може опинитися без тепла! Що робити?
Як розповів «ВЗ» міський голова Львова Андрій Садовий, у місті вже не перший місяць розробляють комплексну програму використання альтернативних джерел опалення. Йдеться про дрова, відходи деревини, вугілля тощо.
«Якщо говорити про реальності входження в цьогорічний осінньо-зимовий опалювальний сезон, то готуємо систему міста, що передбачає отримання тепла від ТЕЦ-1 і ТЕЦ-2, від наших котелень, як і зазвичай, — розповів міський голова. — Є також різні альтернативні можливості, які впроваджує бізнес і мешканці. Але можуть бути надзвичайні ситуації, такі, які ми мали три місяці тому, коли ворожі ракети влучили у станцію електропостачання, і в нас були серйозні проблеми з електропостачанням у Личаківському районі Львова. Тому треба передбачити різні екстремальні моменти. Наприклад, якщо, не дай Боже, ракети влучать у системи теплопостачання міста, виведуть з ладу наші котельні, має бути альтернатива. І ми вже маємо альтернативу — якщо, наприклад, немає газу, то є електроенергія. Але якщо зникне і електроенергія, і можливість користуватися газом, тоді залишається варіант дуже простий — пічне опалення (буржуйки), дрова, вугілля.
Зараз фахівці міського департаменту та спеціалісти МНС, яких залучаємо із Львівського університету безпеки життєдіяльності, вибудовують чітку схему для міста Львова. Паралельно вже проводимо роботи з ОСББ, з управляючими компаніями, щоб вони були готові до альтернативних варіантів опалення. Це включає дуже багато факторів, бо можуть накладатися хімічна загроза, ядерна загроза — усі ці речі пропрацьовуємо. Найближчим часом будемо мати презентацію для всіх львів'ян і більш відкрито почнемо про це говорити. Зараз іде фінальний збір інформації і аналітика. Але однозначно, будуть ще закуповуватися буржуйки. Проте це вже буде робота ОСББ, управляючих компаній. А завдання міста — забезпечити роботу наших структурних підрозділів. Наприклад, у нас, у міській раді, є печі - треба їх задіювати. У багатьох установах є печі. Ми повинні готуватися до різних варіантів.
— Але ж ці буржуйки небезпечні? Це ж відкритий вогонь…
— Звичайно, ми це все розуміємо. Мають бути відповідні датчики, все має бути готове. Ми ж повинні вижити. Якщо ми хочемо вижити, то повинні бути готові. Ми ж відпрацювали альтернативну систему подачі води — без електроенергії. Ми її почали розробляти ще за пів року до війни.
Зробимо і альтернативу з опалення. І пункти обігріву для мешканців ми теж будемо розгортати — це само собою, за замовчуванням.
— А як із опалювальним сезоном в області?
— До цьогорічного опалювального сезону ми системно готувалися, починаючи з лікарень та інших комунальних закладів, — розповіла «ВЗ» голова Львівської обласної ради Ірина Гримак. — Закуповували електрогенератори, і сьогодні кожен медзаклад готовий до можливого відключення електроенергії, має індивідуальні джерела теплової енергії, оновлено більшість теплових пунктів, котелень. Можливо, не всюди є до кінця відновлені системи опалення, але самі пункти нагрівання готові до безперебійної роботи. Стосовно газу — питання дискусійне, обговорюється на рівні держави. Але кожен керівник установи, громади, який забезпечує діяльність населеного пункту на території громади, вживає усіх заходів для створення альтернативних джерел тепла у випадку якоїсь надзвичайної ситуації. Чи буржуйки — це відповідь на питання, якщо відсутнє опалення? Напевно, ні. Бо Львів налічує уже не 800 тисяч жителів, як було колись, а більше мільйона. І, напевно, поставити у кожній квартирі буржуйку буде практично нереально. Тому нам треба думати про пункти обігріву, куди можуть приходити люди і отримувати там гарячу їжу, побути в теплі, — щоб можна було пережити зиму.
Дуже важливою сьогодні є альтернатива газовим котельням — встановлення мазутних, твердопаливних котлів. Усі обласні структури під це налаштовані, починаючи з нашого підприємства «Галсільліс», яке заготовляє деревину, і закінчуючи комунальними підприємствами зі сфери ЖКГ. Зараз важливо, аби наші керівники громад вчасно провели усі закупівлі, щоб була ця альтернатива вже по факту".