Перед головним корпусом «Львівської політехніки» — клумба на честь колишнього ректора. Кого саме?
Навпроти головного входу Національного університету «Львівська політехніка» створили унікальну клумбу на честь колишнього ректора цього навчального закладу Юліана Захарієвича. Квіткову оазу створено за оригінальними кресленнями проєкту «Зірка Захарієвича»
Юліан Захарієвич був ректором у 1881−1882 роках, а також кореспондентом Центральної комісії з питань дослідження та консервації пам’яток мистецтва та історії Галичини.
Як повідомив для «ВЗ» професор навчального закладу, завідувач кафедри архітектури Микола Бевз, проєкт клумби розроблено ще у 2024 році, над цим працювали експерти
науково-дослідної лабораторії кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну НУ «Львівська політехніка».
Каже, архітектор Захарієвич мав своє бачення дворику навпроти головного входу в університет. Це подовгастий геометричний партер перед головним фасадом та пейзажний дендрологічний парк довкола. Ключовим елементом партеру були квіткові клумби у формі восьмипроменевої зірки. Ця форма є знаковою для архітектури та мистецтва, зустрічається від ранньоренесансних ідеалізованих планів міст до декоративних мотивів епохи бароко та історизму, коли набули поширення орієнтальні впливи. Юліан Захарієвич використовував цей мотив як у декорі, так і в малих архітектурних формах.
«Було ухвалено рішення відродити центральний символічний елемент — авторську зірку Захарієвича, як центральну клумбу перед входом до головного корпусу, — наголошує пан Бевз. — Композиція сформована з багаторічних рослин, що робить її стійкою та невибагливою у догляді. В рамках першого етапу робіт було також відтворено історичну огорожу. Це не лише декоративна клумба, а символічний і композиційний центр історичного благоустрою. Ми прагнули відновити діалог між будівлею та простором перед нею, закладений ще у XIX столітті».
Університетська клумба заквітчана рожевою японською спіреєю, юкою, кострицею Гауера та кострицею сизою.
Реалізація проєкту «Зірка Захарієвича»
стала можливою завдяки сприянню професора Юрія Бобала (ректора «Львівської політехніки у 2007−2025 роках).