Науковці дослідили, що стародавні гігантські морські скорпіони могли перепливати океани

Як йдеться у дослідженні, морські скорпіони мешкали в океанах палеозойської ери понад 400 мільйонів років тому. Вони були вищими хижаками, які могли виростати більшими за сучасних людей.

«Вони фактично виконували функції акул», — пояснив співавтор дослідження Рассел Бікнелл.

Морські скорпіони належали до різноманітної групи членистоногих під назвою евриптериди (ракоспорпіони). Вони мали різні форми та розміри.

Однак найвідоміші ті, що могли виростати до більш ніж 2,7 метра завдовжки. У них були величезні клешні, м’язистий екзоскелет і міцні кінцівки для плавання, тому, ймовірно, вони правили морями.

Пік скам’янілостей евриптеридів припав на силурійський період, який розпочався приблизно 444 мільйони років тому. Однак після закінчення раннього девонського періоду (393 мільйони років тому) вони раптово вимерли.

Щоб пояснити, чому так сталося, вченим треба зрозуміти, наскільки поширеними були ці гігантські морські скорпіони.

Більшість скам’янілостей евриптеридів походять з Північної Америки та Європи, а деякі з них знайшли також у Китаї. Певні рештки знаходили в Австралії, але їхні фрагменти були неоднозначні.

Фрагменти переважно були частиною екзоскелета, зокрема — потенційною частиною голови з натяками на очі. Рассел Бікнелл відніс їх до двох видів евриптеридів: Pterygotus та Jaekelopterus — найбільшому відомому морському скорпіону.

Один набір скам’янілостей знайшли з панцирною рибою, а інший — з невеликою кількістю викопного посліду, що містив фрагменти трилобітів (вимерлих морських членистоногих). Це свідчить про те, що морські скорпіони могли їх поїдати.

Аналіз гірських порід, в яких знайшли рештки, показав, що вони відповідають тим, в яких морських скорпіонів знаходили раніше.

Якщо Бікнелл не помиляється, то знайдені скам’янілості розширюють ареал найбільших морських скорпіонів до стародавнього суперконтиненту Гондвани.

Ця знахідка також підтверджує їхню здатність перетинати океани, що було неабияким подвигом. У той час подорож між Гондваною та суперконтинентом Лавруссія (Євроамерика) могла становити тисячі кілометрів, залежно від маршруту.

Рассел Бікнелл сподівається, що подальші дослідження покажуть, чи прибули гігантські морські скорпіони в результаті одноразової міграції, чи вони мігрували сезонно.

Однак те, що вони здійснили цю подорож, натякає на те, що гігантизм міг відігравати важливу роль у міграції.

Проте чому розмір морських скорпіонів дозволив їм так швидко вимерти, поки є загадкою.