Колискова від батька

Минулої неділі світ відзначав Всенародний день батька. З нагоди такого поважного свята у Луцьку відбулося дійство для усієї родини, під час якого татусі демонстрували свої таланти.

Свято відбулося в одному з кафе міста. Поки матусі з дітками насолоджувалися стравами та напоя­ми, на імпровізованій сцені тати брали участь у різноманітних конкурсах. Усі випробування, звісно, були пов’язані з дітьми. Приміром, потрібно було зібрати доньку до школи чи заспокоїти непосидючого малюка.

Троє татусів намагалися заплести дівчаткам коси, щоб ті могли піти до школи. За домовленістю, з новими зачісками дівчатка повинні були ходити до кінця дня.

Ще одним випробуванням став конкурс колискових. Тати повинні були якнайгарніше заспівати їх своїм дітям. Цікаво, що більшість татусів виконали пісні речитативом. Організатори влаш­тували чоловікам і творче завдання. За одну хвилину вони мали намалювати своїх дружин.

Також конкурсанти повинні були нагодувати «дуже вередливу доцю, яка не хоче їсти». Почергово вони називали страви, котрі вміють приготувати. Той, у кого закінчувалася фантазія, вибував із конкурсу. Зрештою, «доця» здалася і погодилася скуштувати полуниці з вершками.

Останнім випробуванням стало «ходіння в люди» з капелюхами, до яких глядачі мали вкидати заздалегідь роздані сердечка-голоси. У конкурсі вирішили не називати переможця і переможеного, тому, незважаючи на вміст капелюхів, усіх татусів нагородили орденами і подарунками.

Та на цьому свято не закінчилося. Поки татусі доводили, що «на них можна залишити хату», дітки малювали їх. Малеча зображала батька, який ловить рибу, татка, який їсть цукерки, і навіть тата, який любить вітер. Остання картина, до речі, й стала переможницею творчого конкурсу.