«Більше уваги тоді приділяв команді, аніж своїй родині…»

Тренер ФК «Львів» Роман Гданський разом зі своїми німецькими друзями зібрав і передав для ЗСУ медикаментів на 80 тисяч євро. Про це розповів кореспонденту «ВЗ».

— Із 24 лютого минулого року просто не міг займатися тренерською діяльністю, — розповідає Роман Гданський. — Розумів, що потрібно щось робити, щоб допомагати ЗСУ. І тут у пригоді стали мої добрі друзі з Німеччини. Вони порадили заснувати благодійний фонд для збору коштів нашим військовослужбовцям. Свого часу я мешкав у Німеччині та виступав за футбольну команду міста Байройт. Там залишилося багато товаришів, знайомих. Вони й запропонували ідею щодо збору грошей. У тамтешній газеті було опубліковано статтю з пропозицією збирати кошти для України. Згадали у ній про мої виступи за їхній футбольний клуб. З‘ясувалося, тамтешні вболівальники ще пам‘ятають мене. Багато з них відгукнулися на таку пропозицію. На зібрані кошти у Німеччині мої друзі купували найнеобхідніші ліки для поранених українських вояків.

Тут, в Україні, я підтримував контакт із нашими волонтерами, які передавали ці ліки тим, хто їх потребував.

— Пане Романе, свого часу ви очолювали винниківський «Рух», який під вашим керівництвом на аматорському рівні вигравав усі найголовніші турніри в Україні. У цей період у складі «Руху» виступали теперішній тренер футбольної збірної Узбекистану Максим Шацьких і нинішній боєць тероборони Києва й колишній збірник України Олександр Алієв. Як стали тренером цієї команди?

— Це дуже довга історія. Ще мій дідусь Євген, а також мій батько Юрій Євгенович, виступали за футбольні команди Винник. І я також став футболістом. Першими моїми тренерами були мій батько та Богдан Маслякевич. Згодом я потрапив у СДЮШОР «Карпати». Виступав у багатьох львівських колективах. Звісно, і за винниківський «Жупан». У 1994−1996 та 2000 — 2002 роках я виступав у Німеччині за ФК «Байройт».

— А чому повернулися в Україну?

— Також через футбол. Адже в моїх рідних Винниках відомий тренер Мирон Маркевич відкрив футбольну школу «Рух». І мені запропонували працювати там із дітьми.

— А як стали головним тренером ФК «Рух»?

— Наші вихованці підростали й саме життя вимагало, щоб у Винниках, які мають довгу футбольну історію, знову був свій клуб. Молодим гравцям потрібно було десь виступати. А хто міг краще знати цих футболістів, як не тренер, який їх виховав. От мені й запропонували очолити цей колектив.

— Зараз Ф К «Рух» є командою вищого дивізіону України. А початки були важкими?

— Було дуже важко. Адже ми починали з самих низів українського футболу. Були дуже болючі для тренерів і гравців поразки. Але ми упевнено йшли до своєї мети. Скажу відверто, більше уваги тоді приділяв команді, аніж своїй родині. І результат не забарився. На аматорському рівні ми в Україні здобули всі головні призи. Особливо вдалими для нас були сезони 2013 — 2014 років.

— Разом із командою ви підвищилися у класі й при вас «Рух» дебютував у професійній Другій лізі.

— Так. Пригадую наш перший матч із ФК «Маріуполь» на стадіоні у Винниках. Дуже багато вболівальників. Усі хотіли побачити, чого варта наша команда в Другій лізі. Ми розгромили своїх суперників із рахунком — 6:0. Це був 2016 рік.

— Цього ж року ви розпрощалися з ФК «Рух». Чому?

— Накопичилося багато проблем. А після нашого виїзду в Маріуполь і Нову Каховку (першого суперника ми перемогли — 2:1, а другому поступилися — 1:2) мені повідомили, що я звільнений.

— Рішення приймав Григорій Козловський?

— Так.

— Відомо, що Григорій Козловський — бізнесмен. А як ви з ним познайомилися?

— Мій батько свого часу запросив його у винниківський «Жупан» воротарем. Ми разом багато років виходили на футбольне поле, зіграли багато матчів. Тому добре знайомі.

— Зараз підтримуєте з ним дружні стосунки?

— Зустрічаємося дуже рідко. За цей період я лише одного разу побував у гостях в Григорія Козловського. Робота, війна, тренування, волонтерство забирають увесь мій час.

Зараз Роман Гданський працює тренером команди U — 19 ФК «Львів».