Не паліть плоди своєї наукової праці, а робіть навпаки
Мене дуже здивувала реакція суспільства на захист наукового ступеня Кивою
До речі, ви помітили, що мало хто навіть згадує його ім'я, кажуть просто — Кива кандидат наук. А його, між іншим звуть Ілля.
Так от, мене дивує реакція. Шановані люди на знак протесту палять свої дисертації, відмовляються від дипломів і звань, припиняють наукову діяльність та навчання в аспірантурі…
А може досить?
Скільки можна побиватися через корупцію, невігласів в науці, популістів у політиці, проросійських Героїв України, заслужених артистів з корпоративів та іншої радянської спадщини?
Чому шановані люди спалюють свої дисертації, але не киви, шкарлети, тощо?
Це те саме, коли в суспільство закидають хворобливу думку, що за Україну потрібно помирати, а не вбивати.
Не вбивати ворогів, не викидати їх з політики, не викидати їх з науки, а самим помирати, спалювати свої дисертації, іти з аспірантур на знак протесту…
Ми що? Московити, які самі штовхають свій автозак?
Хай вони спалюють свої кандидатські. Хай вони здають свої нагороди, хай вони ідуть геть з політики під крики «ганьба» від громадянського суспільства.
Це не складно. Рух Опору Капітуляції ходив під суди на захист книги про Стуса, і Медведчук програв. Андрій Антоненко сидить в тюрмі, але ми витягнемо і його, як відстояли інших, просто потрібно на пару тисяч небайдужих громадян більше під суд.
Не паліть плоди своєї наукової праці, а робіть навпаки.
Коли студенти виходили проти Шкарлета чи виходили Ви? Ні? От тепер Ілля Кива кандидат наук.
Так може треба виходити?
Бо ця зелена та проросійська чума дивиться на попіл ваших дисертацій та глузує. І має рацію.
Досить помирати за Україну. Борітесь — поборете, вам Бог помагає!
