Як "слуга" Брагар оскандалився заявою про собак
"Що в імені мені твоєму?". Нашого собакопродавайтеля та бабусєзаклинателя звуть Євгеній Брагар.
Саме так пишеться ім"я цього пана на його сторінці в соцмережах. Не «Євген», а «Євгеній». Згадалося, як Мураєв намагався подати до суду на журналістку Ірину Ромалійську за те, що в етері телеканалу АТR вона назвала його «Євген Мураєв», а він виявляється «Євгеній» і бути для нього «Євгеном» — це приниження честі, гідності та ділової репутації. Подібна наполегливість в іменах українських політиків завжди насторожує. Тхне «рускоговорящєй щелепою» та іншими українофобськими вивертами.
Але є в цій історії і інша, не менш красномовна аналогія. «Якщо немає грошей сплатити за комуналку — продайте собаку» — «Якщо нема хліба — хай їдять тістечка». Відчуйте спорідненість підходів? З цього починалася Французька революція. Ця історія про зверхнє ставлення знаті до холопів, до всіх цих життєвих труднощів бідняків. «Продай собаку — купи тістечко і не заважай блакитнокровним насолоджуватися життям». Ось про що ця сентенція.
Цікаво, коли це зеленодепутат встиг досягти висот особи королівської крові Марії-Антуанети?
Слуги народу? Ага. Тоді чому вони поводяться, як наші господарі? «Принеси, подай — пішов геть, не заважай».
