Берлін до кордону доведе? Може. Але шлях буде довгим

Мабуть, можна погодитися з Михайлом Саакашвілі, який вважає: за умов, що склалися на берлінських переговорах, президент України добився максимуму.


Жодного документа за підсумками “нормандських” переговорів у Берліні підписано не було. Є лише заяви лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. У деяких пунктах ці заяви збігаються, в інших - різняться... Така ситуація дає аргументи як прихильникам версії про “перемогу”, так і тим, хто відстоює теорію “зради”.

Путін у Берліні відступив, кажуть українські оптимісти. По-перше, погодився на так звану дорожню карту, про яку раніше навіть чути не хотів. Ця карта є чітким планом реалізації Мінських домовленостей. Якщо російська сторона чогось не виконає, скажімо, не виведе свої війська з Донбасу, то про подальші кроки, наприклад, про вибори, мови не буде. По-друге, Берлін і Париж дослухалися до Києва, який наполягав: перед тим, як говорити про якісь вибори на Донбасі, треба зробити так, аби там було безпечно. А безпека - це не лише виведення російських військ, а й роззброєння терористів і звільнення усіх заручників. По-третє, Меркель, Олланд і Путін прийняли пропозицію Києва про введення на окуповані нині території Донбасу поліцейської, тобто озброєної, місії ОБСЄ. Ці поліцейські зможуть взяти під контроль українсько-російський кордон. Якщо на території “ДНР-ЛНР” буде поліцейська місія ОБСЄ, кажуть оптимісти, Росія вже не зможе обстрілювати цю територію з-за кордону.

Насправді, кажуть прихильники версії про чергову “зраду”, політичні умови Мінська Київ має виконувати не після встановлення на Донбасі безпеки, а “паралельно”. Сказала ж тітка Меркель: "Україна отримає остаточний контроль над власним кордоном тільки у кінці процесу”. Тобто до виборів на окупованих нині територіях готуватися доведеться... Не краща ситуація, мовляв, і з поліцейською місією ОБСЄ. "Коли існуватиме закон про вибори, і процес місцевих виборів будуть готувати, тоді можна буде говорити й про озброєну місію ОБСЄ", - пояснила канцлер Німеччини. Та й відводити російські окупаційні війська від Дебальцевого у Кремлі відмовляються. Путінський речник Пєсков уже на другий день після Берліна поспішив заявити, що це питання залишилося неузгодженим.

Хто ж усе-таки має рацію - “переможці” чи “зрадники”? Мабуть, можна погодитися з Михайлом Саакашвілі, який вважає: за умов, що склалися на берлінських переговорах, президент України добився максимуму. Олланд і особливо господарка міні-саміту в Берліні Меркель, пише російський “Комерсант”, витратили багато часу на те, аби переконати Порошенка погодитися на вибори без контролю Києва над кордоном. Але Порошенко, визнав кореспондент видання, вперто боронив свою позицію... Тож “паралельність” процесів, на якій врешті-решт зійшлися у Берліні, далеко не найгірший підсумок. Тим паче, разом із дорожньою картою, яка дозволить контролювати виконання Москвою безпекових умов. Утім, повірити у їх виконання, скажемо відверто, дуже важко. А відтак переговорів, схожих на ті, що відбулися днями у Берліні, буде ще дуже багато...