Кремль уже «виконує» Мінськ... Чого не зробиш, аби послабити санкції

Після багатьох раундів безплідних переговорів у Мінську раптом стався прорив.

Як повідомив  Євген Марчук (на переговорах у Мінську займається питаннями безпеки), підписано «дуже важливе рамкове рішення». Марчук, зокрема, заявив: “Йдеться про розведення від лінії зіткнення військових підрозділів із бронетехнікою й стрілецьким озброєнням. Усе це буде відведено по обидва боки лінії фронту. Для реалізації цих планів обрано три ділянки, розташовані на лінії зіткнення, - Станиця Луганська, а також Золоте й Петровське у Донецькій області”. Причому «три ділянки — це лише початок», бо «є ще чотири, які будуть узгоджені під час наступного раунду переговорів». Кінцева ж мета - “поступово  завершити процес відведення підрозділів на всій лінії фронту, протяжність якої становить 426 км”. 

Путін нещодавно знову заявив, що Росія на Донбасі не є стороною конфлікту. Воюють  там, мовляв, українська армія і “ополченці ДНР/ЛНР”, чиї представники засідають у Мінську. Утім, і коню зрозуміло, що насправді усі ці плотницькі-захарченки - слухняні маріонетки господаря Кремля. Що їм Москва сказала підписати, саме те вони й підписали... Чому ж Путіна раптом “пробило” на таку миролюбність?  

Найбільш болючі для російської економіки секторальні санкції, запроваджені ЄС, діятимуть до кінця січня 2017 року. Аби ці санкції було продовжено ще на півроку, Євросоюз має прийняти невдовзі відповідне рішення. Путін не полишає надій, що ЄС скасує  секторальні санкції проти Росії,  або принаймні послабить їх. “Усе вказує на те, що 2017 року вичерпаються кошти російського Резервного фонду, накопичені завдяки експорту дорогої нафти, - пише Анджей Таляга, директор із питань стратегії польського Warsaw Enterprise Institute. - Саме з цих грошей Москва фінансує підприємства, відрізані від західних кредитів, і бюджетні видатки. Ніщо не обіцяє, аби ціни на нафту значно зросли. Отже, Росії не уникнути діри в бюджеті, а з нею і падіння економіки. Скасування санкцій було би для Кремля великою пільгою”.   

Аби підштовхнути лідерів країн-членів ЄС до рішення  про скасування чи послаблення санкцій, Кремль мусить продемонструвати бодай якийсь прогрес у виконанні Мінських домовленостей. Або, принаймні, зробити на цьому шляху перші кроки (як-от рішення про розведення військових підрозділів, про яке розповів Євген Марчук). Аби друзі Путіна у ЄС могли сказати: “Ну ось бачите, Росія уже щось робить. Треба її за це винагородити і послабити нарешті санкції!”.      

Зрештою, такі голоси вже звучать. Тиждень тому прем’єр-міністр Словаччини  Роберт Фіцо заявив: Україна виконує Мінські домовленості “навіть менше, ніж Росія” (?!). І взагалі, мовляв, санкції проти РФ неефективні та шкодять економічним інтересам ЄС. У серпні Фіцо зустрічався з Путіним у Москві, де, мабуть, російський президент попросив “поклопотати”... Глава МЗС Португалії каже, у питанні санкцій “має бути враховано будь-яке просування у Мінських угодах”. Має на увазі, що на повне виконання Росією цих угод можна не чекати, послабити санкції можна вже...  Нещодавно у Москві побував і міністр економіки Німеччини Зігмар Габріель, який виступає за скасування санкцій проти РФ. “Пісня” та сама: щойно Кремль зробить перші кроки на шляху виконання Мінська, ЄС відразу повинен зробити крок назустріч... Звичайно, з боку Кремля  усе це просто окозамилювання. І якби ЄС піддався зараз на ці російські хитрощі й послабив санкції, увесь “прогрес” у Мінську швиденько накрився би мідним тазом.  

Засідання Європейської ради в Брюсселі (20-21 жовтня), на якому говоритимуть, зокрема, про подальші відносини Євросоюзу і Росії, має намір відвідати президент України Петро Порошенко. “Для  нас важливо зрозуміти можливість посилення чи збереження санкцій, адже ситуація на Донбасі залишається непростою”, - розповів заступник глави президентської Адміністрації Костянтин Єлісєєв. Більшість лідерів країн-членів ЄС (зокрема, канцлер Німеччини Анґела Меркель) підступну гру Путіна чудово розуміє. Тож сподіваємося, рішення про продовження секторальних санкцій проти РФ буде.