Передплата 2024 ВЗ

Не в медалях справа

“Золота” в нас у Ріо могло бути більше. Але додаткові нагороди не покращили би плачевного стану, в якому перебуває український спорт

На ХХХІ літній Олімпіаді Україна в неофіційному командному заліку посіла 31-ше місце, здобувши 11 медалей - дві золотих, п'ять срібних і чотири бронзових. Такий результат багатьох українців неприємно шокував. На зимових Іграх, мовляв, ми звикли пасти задніх, але ж літні завжди були нашими! На Олімпіаді-2008 у Пекіні українці завоювали 27 медалей (7 золотих, п'ять срібних, 15 бронзових, 11-те місце), на Олімпіаді-2012 у Лондоні - 19 медалей (6-4-9, 14-те місце). А в Бразилії не те що до двадцятки найкращих не потрапили - з тридцятки вилетіли... На жаль, провальний результат українців у Ріо-де-Жанейро - не випадковість. Він добре відображає той реальний стан, у якому перебуває нині наш спорт.

Чого не бракувало перед Іграми, так це райдужних надій із вуст українських спортивних чиновників і деяких тренерів. Зокрема, на медалі сподівалися у таборі легкоатлетичної команди (це приблизно третина олімпійської збірної). Але українські представники Королеви спорту Олімпіаду в Ріо провалили. Одну-однісіньку нагороду, і то бронзову, завоював лише стрибун у висоту Богдан Бондаренко. Але великим успіхом це не назвеш. На “золото” Бондаренка Україна сподівалася чи не найбільше, саме він був головним фаворитом у секторі стрибків у висоту... Спортсмен і його тренер пояснюють невдалий виступ у Ріо сильною застудою. Добре, кажуть, що встиг відновитися після хвороби і бодай “бронзу взяв... Молодець, звичайно. Але, взагалі-то, якщо спортсмен такого рівня перед таким стартом “хапає” застуду, це означає, що він і його тренер готувалися до Ігор без належної відповідальності...

Крім легкоатлетів, дуже погано виступили у Ріо українські лучники, важкоатлети, боксери тощо. Жан Беленюк великий молодець (у фінальній сутичці нашого «срібного» борця справді засудили), але де нагороди решти українських борців і борчинь? Реноме нашого фехтування врятували Ольга Харлан та її подруги по команді шаблісток. Утім, від фехтувальників ми чекали більшого... Як і від стрільців, попри те, що Куліш виборов “срібло”. Жодної нагороди не взяли в Ріо українці в басейні. Синхроністок, припустимо, засудили, але виступи наших плавців і стрибунів у воду були провальними. А ігрові види спорту? Жодна (!) українська ігрова команда на Олімпіаду-2016 взагалі не потрапила...

Можливо, нас ввели в оману пристойні результати багатьох українських спортсменів на європейському рівні? Першості континенту фаворити часто пропускають, зосереджуючись на інших, важливіших стартах. А на Іграх виступають усі лідери, зокрема, зі США, Китаю, Японії, Південної Кореї, Австралії тощо. Утім, навіть за таких виступів результат збірної України в Ріо міг бути значно кращим. Теоретично, Беленюк, Куліш, Тимощенко, дівчата-шаблістки і Верняєв (в абсолютній першості) могли вибороти не срібні, а золоті медалі. І цього би цілком вистачило, аби Україна знову потрапила до першої 15-ки медального рейтингу... Але того плачевного стану (якщо не катастрофічного), у якому перебуває нині український спорт, ці додаткові золоті медалі анітрохи би не покращили.

Іще кілька олімпійських циклів тому стало зрозуміло: “запас” старих часів, на якому “виїжджає” український спорт, вичерпується. Якщо не почати вкладати пристойні гроші, рано чи пізно наш спорт “вклякне”... Саме так зараз і сталося. Може, і цю Олімпіаду протрималися б (і наші спортивні чиновники-нездари знову кричати би про свій тріумф), але ситуацію погіршила війна і анексія українських територій. "Україна втратила чимало тренувальних баз”, - нагадує блогер Павло Бондаренко. І перераховує: басейн "Юність", Центр олімпійської підготовки "Олімп-спорт" і легкоатлетичний манеж "Динамо" в Луганську, база Вищого училища олімпійського резерву, спорткомплекс "Олімпійський”, стрілецький стенд "Артеміда” й палац спорту "Динамо" в Донецьку, Олімпійський навчально-спортивний центр "Спартак" в Алушті тощо. “Ми втратили понад 200 спортсменів і невідомо скільки тренерів, які перебігли до Москви, - веде далі Павло Бондаренко. - Тільки проти каноїста Чебана у фіналі виступали двоє зрадників”. Їх після Олімпіади найближчим часом може побільшати. За чутками, під прапор Азербайджану хочуть перейти українські представники боротьби і спортивної гімнастики...

Що ж робити? Насамперед, не зациклюватися на олімпійських медалях. (Он наші сусіди поляки, взявши в Ріо ті ж 11 медалей, тішаться як діти: мовляв, давно ми так вдало на літніх Іграх не виступали). Секрет майбутніх перемог українців на Олімпіадах - у відродженні дитячого спорту. Саме в дитячі спортивні майданчики і дитячих спортивних тренерів треба вкладати ті невеликі кошти, які нині може дозволити собі держава. Знов ж таки, робити це треба не заради майбутніх олімпійських звитяг, а насамперед для того, щоб юні українці росли здоровими. А медалі від нас нікуди не дінуться: чим більше дітей займатимуться фехтуванням, боротьбою, гімнастикою тощо, тим більше буде у нас із часом олімпійських чемпіонів.

 

Схожі новини