Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Змушують любити державну мову до глибини кишені 

Центр державної мови Латвії оштрафував мера Риги Ніла Ушакова за те, що той писав свої дописи на офіційних сторінках ризької законодавчої думи у Facebook, Twitter і Instagram російською мовою.

Про це Ніл Ушаков повідомив вже на своїй приватній сторінці у соціальній мережі Facebook. Щоправда, не уточнив суму штрафу. Штрафи за невикористання державної мови існують в Латвії з 2010 року. Середня сума штрафу — 500 доларів, при повторному штрафуванні вона збільшується вдвічі. Отже, ігнорування державної мови боляче б’є по кишені несвідомих латишів. Мер, звісно, обурився накладеним на нього штрафом, заявив, що має намір його оскаржувати. Думаю, в Росії якась Марія Захарова (речниця путінського МЗС) чи якийсь депутат їхньої Думи зараз зчинять істерику, мовляв, бачите, як у “фашистській” Латвії переслідують російськомовних. Може, навіть натякнуть про введення “зелених чоловічків” задля захисту “законних прав” упосліджених. 

Але маленька та горда Латвія не боїться,  не зважає на шантаж та погрози великого і агресивного сусіда. Послідовно і цілеспрямовано захищає державну мову, оскільки розуміє, що мова рано чи пізно може стати інструментом для внутрішніх конфліктів, спровокованих, зрозуміло, ззовні. Для багатьох латишів російська мова є символом радянської окупації. Латиші здатні вчитися і на історичних, і на сучасних прикладах...  Розуміють, що розвиток і використання державної мови  - це питання національної безпеки. Звідси і ставлення до будь-яких проявів неповаги до мови таке болюче і загострене. Рік тому Центр державної мови (Україні варто було б також такий створити, адже у більшості європейських країн є державні органи, які опікуються розвитком мови свого народу) звернувся до жителів країни з вимогою на робочих місцях спілкуватися виключно латиською мовою. Таке правило поширюється на усіх, без винятку, працівників, у тому числі і у сфері обслуговування, де досі часто чути російську мову (за статистикою, російськомовних латишів у країні є близько 40 відсотків). «Росіяни, розмовляючи одне з одним по-російськи, загрожують латиській мові й висловлюють неповагу латишам. Неприпустимо, щоб працівники, виконуючи службові та професійні обов’язки, спілкувалися між собою іноземною мовою», —  йшлося у листі Центру держмови до працедавців. Також у цьому документі наголошувалось, що Латвія — єдине місце у світі, де може бути гарантовано існування і розвиток латиської мови, а звуження сфери використання її як державної на території країни слід вважати загрозою для її статусу.

Нам є чого повчитися у Латвії. Але чомусь вперто не вчимося.  Наприклад, Арсен Аваков, який себе вважає супер-пупер міністром внутрішніх справ, попри неодноразові зауваження з боку громадськості, вперто продовжує спілкуватися та писати свої пости у соцмережах російською мовою. Пояснює це просто, мовляв, йому так легше. Тобто керувати усім МВС йому розуму вистачає, а вивчити українську мову — розуму бракує. Хоча, зрозуміло, не в розумі річ. Лише в бажанні. А його як не було (Аваков на державній службі вже понад десять літ, він ще за президента Ющенка був головою Харківської ОДА), так і досі немає. От якби Авакова та йому подібних (серед яких чимало, зокрема, губернаторів) оштрафувати кілька разів на тисячу баксів, заговорили б українською як миленькі...  А то   високі державні посади усі вперто хочуть займати, але так само вперто не хочуть вивчити чи вдосконалювати знання державної мови. “А зачем себя утруждать?” -  міркують, якщо їх за це не карають і залишають при “жирних” посадах.

Дивно, що наші державні мужі, і в першу чергу президент України, не розуміють, яке принципове значення, особливо в умовах війни з російським агресором, має державна мова. Політики, чиновники, можновладці мають бути носіями державної мови не лише тому, що цього вимагає закон (хоча це насамперед), а ще й тому, що повинні показувати особистий приклад, підтримати таким чином патріотичний дух українців.  Це також повинні усвідомлювати і відомі  люди, наприклад, ті ж зірки естради. Є ще такий нюанс як престижність мови. Якщо популярні  українці послуговуються виключно українською — це своєрідний дороговказ для пересічних громадян, особливо для молоді. А якщо міністри, народні депутати, телеведучі та зірки шоу-бізнесу користуються здебільшого російською, то виникає питання: а може, справді Україні українська не потрібна? Тож, щоб таких питань не виникало ані в Україні, ані за її межами, має бути як в Латвії — нульова толерантність з боку держави до несвідомих або просто лінивих горе-чиновників.