Моральна і символічна перемога Джамали!

Перше місце Джамали на Євробаченні у Стокгольмі - не просто її особистий тріумф, це також велика символічна перемога, яка була так потрібна Україні саме зараз! Потрібна більше, ніж будь-кому з усіх учасників цього пісенного шоу. 

Україна чекала перемог після Майдану. Але замість швидких перетворень і поступу до Європи ми отримали принизливу анексію Криму і криваву агресію на Донбасі. Вибори президента України з сенсаційним однотуровим результатом багатьом дали надію на швидке завершення війни, як цього обіцяв у своїй передвиборній програмі Петро Порошенко. Однак дива не сталося. Україна, яка ще не оговталась від загибелі Небесної Сотні на Майдані, пережила нові трагедії: Іловайськ, Дебальцево, зрештою, майже щоденні втрати на східному фронті. Мінські угоди, після підписання яких мав настати мир, лише пригасили вогонь війни. Маємо так зване перемир'я, але й надалі гинуть та отримують поранення українці. 

Не сталося і швидкого втілення ідеалів Майдану у життя. Попри деякі зрушення, маємо усю ту ж корумповану правоохоронну, судову  та і політичну системи. Про боротьбу з корупцію чуємо багато правильних слів, але бачимо мало результатів. До того ж, люди тотально збідніди через знецінення гривні. Все це створює в країні гнітючу атмосферу безнадії і безпорадності. Народ усе частіше задається питанням: за що боролись?

Попри це оптимісти, до яких відношу і себе, вважають, що боролись не даремно. Боролися за перспективу побудувати якісно іншу країну ,і вона всупереч опору старої заскорузлої системи таки потроху змінюється. Громадянське суспільство і Західні партнери не дозволяють нинішній владі розкрадати державу у тих масштабах, як це робилось за "попередників". Серед позитивних сигналів - надання безвізового режиму з Європейським Союзом, що має статися вже цього року. Але цих позитивів критично мало. Тому так важливі для українців будь-які успіхи та перемоги. Насамперед для поліпшення атмосфери в країні та підтримки бойового духу, віри у себе. 

Участь саме Джамали на цьогорічному Єврабаченні також була  глибоко символічною. Це усвідомлювала і Росія, яка з самого початку сприйнала українську учасницю у багнети. А пісню Джамали "1944" про масову депортацію кримських татарів - як випад проти Росії, як навмисне нагадування путінському режиму, який вважає себе спадкоємцем "великого радянського минулого", про злочини сталінізму. Особливо боляче Росія це оцінила з огляду на незаконну анексію Криму та влаштовані репресії, від яких знову потерпають кримські татари. 

Передбачаючи ефект, який матиме виступ Джамали на Євробаченні, а , можливо, і перемогу української учасниці, Москва на всіх етапах, починаючи від національного відбору, намагалася перешкодити співачці. Згадаймо дивну поведінку голови національного журі Костянтина Меладзе, який спочатку не шкодував компліментів на адресу співачки, а під час фіналу, після невдоволення російських ЗМІ його позицією, почав її дошкульно критикувати. Нагадаю, за результатами голосування журі переміг маловідомий гурт The Hardkiss. Але вирішальним було смс-голосування глядачів. і україніі віддали перевагу саме Джамалі. І, як бачимо, не помилилися!

Коли Джамала виграла національний відбір, у бій пішла важка артилерія. Російські політики офіційно виступили проти участі української конкурсантки, вимагаючи організаторів Євробачення недопустити її до конкурсу через "політизацію" пісні. 

Продовжували свою брехливу політику і під час конкурсу, коли російські коментатори цинічно перекрутили зміст пісні, розповіли, що Джамала співає про важку долю людей, які залишають батьківщину в пошуках кращого життя. Вкотре нахабно брехали, аби зайвий раз не нагадувати росіянам про злочини радянської ситеми, які часто-густо видавалися за героїчні перемоги, або, в крайньому випадку, виправдовувалися «вищою метою». Адже будь-яке розвінчування сфальсифікованої історії путінський режим, який тримається на «гнилих» скрепах, сприймає як особисту загрозу. Саме культ непогрішності "великої і непереможної Росії" є одним з стовпів нинішньої патріотичної істерії. Звідси і болюча реакція на перемогу Джамали та "бронзу" Лазарева. Через постійне нагнітання атмосфери та накручування суспільства росіяни стали заручниками "победобєсія" (за висловом російського політолога Бєлковського). Оця пропаганда унікальності Росії, країни-переможеця (культивування перемоги у Другій світовій) і намагання здобути найбільше медалей на Олімпіаді за будь-яку ціну, грає з нею злий жарт. А якщо Росія не перемогла, то тільки тому, що навколо одні вороги і що це, як мінімум, вселенська змова!

Росія не вміє програвати. А це ознака слабкості. У даному випадку слабкості авторитарної закомплексованої держави. Згадайте який ажіотаж нагнітався перед боєм Кличка і Поветкіна? І як потім трактувався результат бою! Програш російського "вітязя" подавався як перемога. Ну, як мінімум нічия. А винні були, звичайно, судді... Те саме бачимо тепер. Замість того, аби привітати Джамалу з перемогою, на російському телебаченні тільки і розмови про заполітизованість конкурсу і необ'єктивность журі. Мовляв, Лазарева спеціально засудили, щоб принизити Росію, а членам журі в країнах Європи дав вказівку так званий європейський уряд. Один учасник ток-шоу на російському телебаченні договорився до того, що Україні спеціально організували перемогу, аби не давати грошей ( обіцяної фінансової допомоги). Типу дали грамоту замість грошової премії.

Виглядає все це смішно і гидко. Росія усіх судить по собі. Бо якраз приклад голосування підконтрольній Кремлю Білорусі з її незмінними 12-ками (а цього року таку оцінку дало і журі, і глядачі) викликає підозри, що це Росія дає вказівки. 

За логікою Кремля, найбільше претензій до не справедливого і заангажованого журі мала би мати Польща. За підсумками суддівських оцінок Польща опинилася на останньому місці, натомість глядачі дали польському конкурсанту четверте місце, що в загальному вивело його на восьму сходинку.  Виходячи з цього саме Польща мала би звинуватити суддів у необ'єктивності, адже розрив між оцінками суддів і глядачів колосальний. Але у Польщі, судячи з відгуків їхніх ЗМІ, істерії не влаштовують, конспірологічних версій не висувають.

P.S.

Вкотре обурив Першій національний телеканал України, який чомусь не організував після закінчення Євробачення традиційне обговорення. Такі ток-шоу телеканали  організовувують ледь не після кожного футбольного матчу. А тут не додумались. Не вірили в перемогу Джамали? Навіть якби Джамала не перемогла, глядачеві цікаво послухати обговорення, звірити свої думки та враження. Це, на жаль,  свідчить про низький професіоналізм та пофігізм керівників Першого Національного.