На Першому Національному – всеношна Московського патріархату
Прес-центр Київської патріархії зробив обурливу заяву, в якій звинуватив керівництво НТКУ у тому, що цього року вперше “була брутально порушена” традиція транслювати на Першому Національному телеканалі Великоднє Богослужіння.
“У Великодню ніч, - йдеться у заяві, - віруючі не мали змоги бачити на Першому каналі Українського телебачення Богослужіння українською мовою, бо весь нічний ефір був «викуплений» для трансляції Служби Московського патріархату. Московський патріархат в Україні може похвалитися численними спонсорами, особливо з числа наближених у минулому до влади, які здатні оплачувати ефіри для цієї конфесії. Відомий своєю позицією телеканал «Інтер» роками виступає інформаційним спонсором Церкви Московського патріархату — що теж нікого особливо не дивує. Але викликає величезний подив те, що Перший канал Українського телебачення, який втішається статусом суспільного мовника, ставить питання трансляції Великоднього Богослужіння на комерційну основу. А якби щедро заплатили, то, можливо, Перший канал транслював би Великоднє служіння московського патріарха Кирила з Білокам’яної?”.
Це далеко не перший приклад, коли Перший Національний телеканал уже за керування Зураба Аласанії демонструє таку собі, м’яко кажучи, політичну короткозорість. Зрештою, про це свідчить і мовна політика телеканалу. Української мови в ефірі Першого, якщо порівняти з періодом президентства Януковича, не побільшало. А може, і поменшало. Втім, і рейтинг телеканалу при Аласанії скотився нижче плінтуса (якщо бути точним, то з лютого 2015 року частка не досягає навіть 1%).
Нещодавно Національна спілка журналістів України оприлюднила відкрите звернення до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з вимогою звільнити Зураба Аласанію з посади голови НТКУ. У заяві йшлося, що Аласанія не справляється з покладеною на нього місією реформувати телеканал. Що його розуміння реформ — це доля майна, а не людей, до яких ставиться зверхньо та зневажливо. “Під вивіскою суспільного мовлення вибудовується жорстка централізована модель управління, що ліквідовує самобутніх регіональних мовників як самостійні інституції територіальних громад, але не дає нічого нового, якісного, очікуваного журналістами і суспільством, - йдеться у зверненні Спілки. - Український досвід побудови суспільного мовлення, всупереч європейським традиціям децентралізації влади, врахування особливостей областей, повертає до залізобетонної «радянщини». Така псевдопрогресивна практика організації телерадіомовлення не слугуватиме чинником розвитку регіонів і морально-психологічної стабілізації усього українського суспільства. Надмірна централізація поточної діяльності НТКУ у поєднанні з відсутністю чіткої стратегії розвитку майбутнього суспільного мовника, невиплати заробітної плати створили атмосферу апатії та небажання творчих колективів поєднати свою долю з горе-реформатором”. Щойно з’явилася ця заява, як на захист Аласанії виступили грантоїди (середовище, звідки вийшов сам Аласанія) і друзі. А першим кинувся його захищати міністр Аваков, який свого часу і рекомендував Зураба Аласанію, як свого земляка (обидва вихідці з Харкова), на посаду керівника НТКУ. Захищав Аваков у притаманному собі стилі — з образами та приниженням Спілки журналістів.
Цікаво, а що тепер, після рішення Аласанії транслювати на Великдень Богослужіння, по суті, ворожої до України Церкви та ще й російською мовою, скажуть його ревні захисники? Чи далі вважатимуть, що в умовах зовнішньої агресії, складовою якої є інформаційна війна, головним і стратегічно важливим телеканалом має керувати людина, у якої відсутнє елементарне державницьке мислення?
Керівник Першого Національного не може бути просто менеджером, він також повинен бути політиком, державником і патріотом. Але, здається, Аласанія не був помічений у патріотичних почуттях. Особливо це проявляється у ставленні до української мови, тобто у демонстративному нехтуванні нею. Таке саме ставлення до державної мови і у його друзяки Авакова.
Ми насміхалися зі спроб розмовляти ламаною українською Азарова, Могильова, інших діячів епохи Януковича, але вони принаймні старалися говорити. Аваков та Аласанія навіть таких потуг не демонструють. А коли подають до суду на міністра МВС за невиконання закону про державну службу, який зобов’язує державного чиновника послуговуватися державною мовою, то він у притаманній йому хамській манері обзиває таких людей дурнями. Власне дурень той, хто за десятки років не може чи не хоче вивчити державної мови... Ба більше! Неволодіння державною мовою — це законна підстава для звільнення. Чому Аваков досі міністр!? Як, втім, Аласанія досі керівник Першого Національного?
