Невже нам теж “бацьку” треба?

Іще за часів Кучми, кажуть, то було. По селах на українському Поліссі робили опитування - за кого хочете голосувати? “За Лукашенка”, - відповіли селяни. У них там наше телебачення не ловило зовсім, навіть УТ-1, а білоруське - показувало. “И это всё о нём» - так тоді жартома називали білоруси випуски свого ТБ. Тобто про “бацьку”, який українцям Полісся сподобався. “Видний мужчина, хазяйствений”.

От не знав я раніше, вірити цій політичній байці чи ні... А тепер - вірю! Переконали результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг». Виявляється, серед усіх закордонних лідерів найкраще українці оцінюють саме президента Білорусі. Аж 63 % опитаних ставляться до Олександра Григоровича позитивно. (Для порівняння: до Меркель позитивно ставляться 58 % українців, до Грібаускайте - 51%, до Дуди й Обами - 49 %, до Олланда - 40%. Найгірше ж українці ставляться до Путіна — лише 10% тих, кому він до вподоби).

Ключ до розуміння популярності “бацьки” серед українців криється, зокрема, у такому спостереженні “Рейтингу”: “Лукашенко має високий рівень підтримки як серед прибічників євроінтеграції, так і серед прихильників Митного союзу”. З останніми все зрозуміло, багато хто з них і Путіна готовий облизувати... А за що “останнього диктатора Європи”, як іще недавно називали на Заході Лукашенка, полюбили “прибічники євроінтеграції”? Гадаю, багато важила твереза й послідовна позиція, яку “бацька” зайняв щодо російської агресії в Україні. Ця позиція, може, не на сто відсотків проукраїнська, - але й однозначно не пропутінська. Українці вдячні Лукашенку за те, що він чітко заявив: підступного удару з території Білорусі не буде. В умовах війни це немало... Позитивне ставлення українців до “бацьки” - це також відображення позитивного, дружнього ставлення українців до справді братнього білоруського народу. (Усі опитування, проведені в обох країнах, підтверджують: українці серед усіх народів найкраще ставляться до білорусів, а білоруси - до українців).

Утім, є й інша причина популярності Лукашенка серед українців. На жаль, це так звані патерналістські настрої у нашому суспільстві. Розумний термін означає прихильність громадян до такої влади, яка бере на себе вирішення усіх їхніх проблем. (Принаймні, декларує таку готовність). Це надія на лідера, який може буквально все: і міністрів регулярно “перетрахіваць”, і бульбу перебирати, і в хокей грати, і на лижах бігати, і в усіх питаннях сучасності розбиратися... За такої влади головне не так якість життя, як його стабільність - “аби не гірше”. І за цю стабільність громадяни готові багато що своєму лідеру пробачити. Навіть відверто диктаторські замашки... Схоже, твердження про те, більшість українців схильна до демократичного способу правління, є перебільшенням. Навіть попри два Майдани...