Лякали кредиторів, а налякали... гривню

У кінці темного тунелю, яким ось уже кілька тижнів котиться донизу українська гривня, нарешті з’явилося світло. У четвер, 16 липня, курс долара на міжбанківському валютному ринку стабілізувався.

Торги відкрилися на рівні 22,4 гривні за долар, але згодом гривня зміцнилася — до 21,9-21,95. До кінця торгів, щоправда, долар дещо відвойовував свої позиції (22,05-22,2), але експерти вважають, що в подальшому “зелений” на міжбанку піде донизу. Мовляв, великі експортери уже не вірять у те, що долар іще подорожчає, тож будуть його активно продавати, — що й зіб’є ціну американської валюти. “Зберігаємо прогноз щодо повернення в найближчі два тижні курсу на міжбанку ближче до рівня 21,5”, — заявив голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Що переконало експортерів? Насамперед, це новина про прогрес, якого досягли на переговорах у Вашингтоні міністр фінансів Наталія Яресько і представники Спеціального комітету кредиторів. Україна хоче, нагадаю, щоб ці кредитори частину нашого боргу (щонайменше 15 мільярдів доларів) списали. Кредитори ж досі погоджувалися лише на відтермінування виплат, а списувати бодай долар категорично не хотіли... І ось нарешті сторони близькі до компромісу. “Досягнуто подальшого прогресу з низки істотних питань, — сказано у спільному прес-релізі Мінфіну й Спецкомітету. — Сторони домовилися зосередити увагу на усуненнi розбiжностей між позиціями. Додатковi зустрічі заплановано на наступний тиждень з єдиною метою — фіналізувати умови боргової операції України якнайшвидше”.

Найімовірніше, частину боргів нам усе-таки спишуть. Тож технічного дефолту, чутки про який спровокували останніми тижнями сплеск курсу долара, не буде. Утім Яресько каже, мораторій на зовнішні виплати “теоретично може статися”. Але, за словами глави Мінфіну, навіть якщо Україна не домовиться з кредиторами і тимчасово призупинить робити проплати по своїх боргах, “не повинно бути якогось негативного впливу на гривню”. Навіть навпаки: “Валюта, яка мала би бути використана на платежі, вийшла би з України, а з призупиненням платежів вона лишається в країні. Це для гривні навіть краще”.

Про можливий “технічний дефолт” Яресько вперше заявила 25 червня — після зустрічі з представниками Американської торговельної палати та Європейської бізнес-асоціації. Ця заява була розрахована на кредиторів України. Такий собі невеличкий шантаж: якщо не погодитеся списати нам частину боргів, то можете взагалі нічого не отримати... Жорсткий, на грані фолу, підхід Яресько до переговорів із кредиторами був виправданим — кредитори здаються (тьфу-тьфу, аби не наврочити). Але при цьому ще більше, ніж на заокеанських кредиторів, розмови про “технічний дефолт” вплинули на пересічних українців.

“Раз дефолт, значить, знову буде обвал гривні”, — подумали люди і побігли до валютників. А ті залюбки влаштували чергові “перегони”. На міжбанку НБУ долар у визначеному “коридорі” (21-23) втримав, а “чорний” ринок пустився берега. І навіть у четвер, попри певне зміцнення гривні на міжбанку, валютники не продавали “бакс” дешевше, ніж по 24,8. Якщо є ті, хто купує долари за такою ціною, чому б не продати?

Урок для Яресько: заяв про “дефолт” варто все-таки уникати (принаймні, всередині України). Урок для нас усіх: панічним настроям типу “після дефолту долар буде по 40” піддаватися не варто. Зрештою, та ж Яресько пояснювала у ЗМІ, і не раз, чому “технічний дефолт” не обвалить гривню. Але хто би то слухав...