«Читали-перечитували ваш чудовий часопис всією вулицею...»

Передплата на газети та журнали завершується приблизно через місяць — наприкінці грудня. У буденних клопотах багато хто з наших читачів відкладає цю справу на останній день або ж забуває вчасно оформити передплату. Тому традиційно нагадую про те, що час поспішати на пошту або ж до своєї сільської листоноші!

Для нас, газетярів, передплата — як для політиків вибори. Кожен передплачений примірник “Високого Замку” — це ваш голос за нашу газету, ваша оцінка нашої щоденної праці. Тому з таким нетерпінням, трепетом і надією завжди чекаємо річних результатів вашого “голосування”. На відміну від багатьох політиків, “ВЗ” завжди говорить правду і не займається популізмом.

Щороку пишу про непрості часи для друкованого слова. Жорстка конкуренція з Інтернетом та телебаченням, скрутне матеріальне становище багатьох читачів, які економлять кожну гривню, та багато інших чинників впливають на передплату. Газетний бізнес вести з кожним роком стає все важче і важче. Річ не лише у загальній економічній кризі, яку відчуває кожен українець. Річ у тім, що газетний бізнес дуже залежний від імпорту — усі поліграфічні матеріали, від паперу до фарб, доводиться закуповувати за валюту. Україна догосподарювалася до того, що не має жодної віт­чизняної фабрики паперу! Відтак ріст вартості долара для нас є просто вбивчим, руйнівним. За останні кілька місяців ціна валюти виросла вдвічі, а це означає, що практично вдвічі виросли усі наші затрати, прибутки ж не те що не виросли, а зменшилися через загальну економічну скруту. За таких умов, щоб вижити, принаймні триматися на плаву, ми змушені піднімати ціну на газету. Хоча теперішня роздрібна ціна (вже не кажу про передплатну, бо вона завжди нижча від роздрібної) нижча від собівартості. Скажімо, у сусідній Польщі примірник газети в середньому коштує від 3 до 4 злотих (на наші гроші це майже 20 гривень!). Зрозуміло, в Україні за такі гроші ніхто газети не купить. Хоча усі поліграфічні затрати на виготовлення примірника газети у нас з поляками майже однакові!

Тож чому я завжди агітую передплачувати газету? Для постійних читачів це не лише зручно (газету чи журнал принесе листоноша додому), а й надзвичайно вигідно в умовах нестабільної економіки. Читач, що передплатив видання на рік, застрахований від підвищення роздрібної ціни (що неминуче в умовах падіння курсу гривні). Ті, хто передплатив “Високий Замок” рік тому, фінансово значно виграли перед тими читачами, які купували газету у кіоску. Для нас, видавців, передплата вигідна тим, що за акумульовані передплатні гроші, які отримуємо від пошти на початку року, можемо одразу закупити більше газетного паперу та інших поліграфічних матеріалів. Відтак також бодай якось страхуємося від росту цін та непередбачуваного курсу валюти. Ось така нехитра економіка, точніше, взаємовигідна економія.

Крім того, щороку під час передплатної кампанії “Високий Замок” намагається зробити своїм читачам якусь приємність. Раніше ми розігрували вартісні подарунки, але потім відмовились від цієї ідеї. Бо передплатників багато — кілька десятків тисяч, а подарунки отримують, в кращому випадку, кілька сотень. Як кажуть, усім не догодиш. Минулого року ми пішли іншим шляхом — вирішили, що кожен (!) наш передплатник мусить мати бодай невеличкий, але гарантований подарунок. Кожному ми подарували “Збірник рецептів здорової і корисної їжі”. Цього року також не залишимо вірних передплатників без подарунка — кожен отримає нову “Збірку рецептів”. Цього разу це буде “Пишна випічка”!

А ще нагадую про нашу традиційну акцію — “Передплати “Високий Замок” на схід України”. Зі свого боку, ми передплачуємо нашу газету у бібліотеки, школи, соціальні установи у східних, південних та центральних областях України. Там, на жаль, якісних, правдивих україномовних газет дуже мало, а в деяких областях взагалі немає. Тому звертаємося до наших читачів з проханням, по можливості, також передплатити своїм родичам, друзям, знайомим, які живуть в інших областях, “Високий Замок”. Буквально вчора від однієї читачки з Сумської області (село Княжичі Ямпільського району), якій ми торік передплатили “Високий Замок”, отримали зворушливого листа. Пані Тамара Пропостенко пише: “Читали-перечитували ваш чудовий часопис всією вулицею, ба навіть в чергу писалися мої земляки, щоб почитати вашу газету. Кожен раз, отримуючи славний «Високий Замок», щиро прагну висловити Вам велике спасибі!».

Такі листи надихають нас до ще більшої праці, бо гостро розуміємо, що не маємо щонайменшого права розчарувати читача, який нас любить і нам довіряє!