Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Смітник – як засіб народної люстрації

Минуло понад сім місяців, як перемогла Революція гідності, і майже чотири місяці, як в країні з’явився новий президент, який амбітно обіцяв, що Україна заживе по-новому. Та виявилося, що набагато легше писати гасла, ніж втілювати їх у життя. По-новому не виходить.

Багато хто не хоче, ще більше — не можуть. А очікування — колосальні. Тим паче, що одного разу наївні та довірливі українці вже “накололися”, сподіваючись, що на другий день після Помаранчевої революції почнеться справедливе життя.

Кидання в смітник корумпованих чиновників та одіозних політиків — це емоційна реакція на відсутність змін. На те, що досі нікого не покарано за вбивства на Майдані. На те, що корумповані судді та прокурори зберегли свої хлібні місця та продовжують чинити беззаконня. На те, що діячі епохи Януковича, які роками грабували державу, не відчуваючи жодного дискомфорту, надалі рвуться до влади.

Люди зачекалися... Вони прагнуть швидких і якісних змін. За це українці заплатили велику ціну. А віддачі наразі не бачать. Натомість все більше ознак повзучого реваншу. З одного боку, Генеральна прокуратура впритул не бачить у заявах і діях Добкіна ознак сепаратизму, хоча вони були очевидними, і закриває кримінальну справу щодо нього, з іншого — на високі державні посади призначають колишніх “регіоналів”. Наприклад, губернатором Кіровоградщини став нардеп Сергій Кузьменко, який голосував за “диктаторські закони” Януковича. Громадськість обурюється, протестує, вимагає його відставки, а влада не чує та демонстративно ігнорує суспільну думку. Але апогеєм блюзнірства, плювком у Революцію гідності є той факт, що одіозний “регіонал”, найвідданіший прислужник режиму Януковича Сергій Ківалов, представлятиме у Венеціанській комісії Закон «Про очищення влади»! Його, як “підрахуя”, треба першого люструвати. Люструвати за всією суворістю закону!

Звичайно, такі вуличні самосуди, як кидання у смітник, не мають нічого спільного з побудовою демократичної, європейської, цивілізованої країни. А саме заради такого майбутнього українці вийшли на Майдан. Ми не повинні скочуватися до люмпенізації та маргіналізації суспільства, бо пам’ятаємо, до чого це призвело в 1917 році. Але смітникова люстрація сталася саме тому, що основна вимога того ж Майдану — очищення влади — не виконана. Дивлячись на нахабні пики шуфричів, пилипишиних, журавських та їм подібних, люди у відчаї думають, що по-іншому покарати негідників не вдасться. Якщо справедливості не можна добитися у законний спосіб, то розлючений народ вдається до самосуду.

Зупинити цю небезпечну народну забаву, яка набуває дедалі більшої популярності та всенародного захоплення і може перерости у вакханалію та лінчування, можна, лише докорінно змінивши атмосферу в державі. Для цього треба, аби саме влада демонструвала зразок гідної, бажано бездоганної, поведінки, не боялася робити радикальні, нехай болючі, але необхідні реформи і, мабуть, найголовніше, розпочала реальну боротьбу з економічною і політичною корупцією. І тоді смітники, зокрема і смітник історії, їй не загрожують...