«Високий Замок» зачитували «до дірок», а потім передавали з рук у руки...»

На початку року, у січні, газета “Високий Замок” оголосила масштабну передплатну акцію, такий собі своєрідний “хресний хід” на схід України

Газета зобов’язалася своїми силами організувати передплату “Високого Замку” для бібліотек, шкіл, вузів, сільських клубів, редакцій місцевих газет у східні та південні області. Тобто туди, куди роками не доходить українське слово, якісна об’єктивна інформація. Також ми закликали наших читачів, аби вони долучилися до нашої гуманітарної акції — передплатили “Високий Замок” своїм родичам, друзям, знайомим, яких доля закинула в інші регіони, і які, за великим рахунком, опинилися, у кращому разі, в інформаційній ізоляції, а в гіршому — мимоволі стали жертвами багаторічної російської пропаганди. Тішимося і вдячні усім нашим небайдужим читачам, які з ентузіазмом підтримали нашу ініціативу. Вже бачимо результати — нові передплатники в Луганській, Донецькій, Херсонській, Одеській та інших областях!

Житель Самбора Ігор Швець розповів нашому кореспонденту у Самборі Роману Іванчуку, що ще до оголошення нашої акції “Похід на Схід” передплатив своїм знайомим тижневик «Високого Замку» у Краматорськ. Каже, друзі «зачитували до дірок» “Високий Замок”, потім носили газету колегам по роботі, передавали з рук у руки.

На рік нинішній, з радістю прозвітував нам Ігор Петрович, у Краматорськ з його подачі йде уже вісім (!) тижневиків “Високого Замку”. Єдине, кажуть, не завжди зрозуміла для них українська мова. Коли ж ми запропонували Ігорю Петровичу нарадити їм російськомовний варіант, той заперечив: «Нехай вчаться української». На 2013 рік пан Швець передплатив видання і сім’ї киян, які теж в захопленні від «Високого Замку». На 2014-й вони передплатили вже самі.

Давній шанувальник і передплатник “Високого Замку” Олег Тимчак розповів нам, що подарував “Високий Замок” своєму рідному братові у Запоріжжя. У нього якраз був день народження і, коли пан Олег вітав його телефоном, той особливо подякував за подарунок — чудову газету. Час від часу до самбірського офісу «Високого Замку» приходить Антон Зорівчак з проханням дати йому наші прочитані уже газети.

Виявляється, збирає наші видання для того, щоб відправляти в Одесу своїй сестрі. Каже, на бандеролі пенсійних грошей не шкодує, але тамтешні люди мають знати правду про нашу Україну. Сказав, що сестра і політикою цікавиться, і тим, як взагалі живе Галичина. Попросив більше матеріалів про нашу духовність, культуру, побут, про соціальні проблеми, про людей незвичайної долі і борців за волю України, бо, каже, тамтешня пропаганда творить з галичан ворогів України. Нарадили йому за ті гроші, які відкладає на бандеролі, передплатити газету в Одесу…

Тішимося, що нашу передплатну ініціативу підхопили й інші західноукраїнські газети.