План на завтра
Цілісність країни напряму залежить від темпів українських реформ
Не дивлячись на мілітаризоване шоу псевдореферендуму, думаю, що Крим рано чи пізно буде там, де безпечніше жити, краще вчитися, працювати, лікуватися і торгувати.
Зараз відбуваються не реформи, а тимчасовий переділ влади і бізнесу по партійним квотам, що супроводжується гоп-стопом на вулицях.
Країна потребує вертикалі управління і жорстких дій. Це може зробити лише влада, що отримає мандат народної довіри.
Тому і президентські, і парламентські вибори в Україні треба провести 25 травня. Перезавантаження влади не можна долати в два стрибка — весною і восени. Тим більш неприпустимо за вимогою Путіна відкладати всі голосування на осінь. Це принесе країні анархію і дасть шанс перегрупуватися п'ятій колоні Кремля.
Вибори в травні мають стати формою укладання контракту на зміни між громадянами і владою.
Новий Президент і нова парламентська більшість мають негайно почати реальну боротьбу з корупцією, створити чесний суд і провести глибокі соціально-економічні реформи. Ефективність та інновації мають замінити ідеологію.
Це припинить розділення країни, зацикленість на війнах пам'яті. Апробовані в сусідніх країнах реформи обов'язково приведуть до росту соціальних стандартів, дадуть відчуття захищеності людей.
Якщо ж ми і далі терпітимемо подвійні стандарти, партійну торгівлю посадами і дерибан бізнесу — ми втратимо не тільки рівень життя, але й дамо поживне середовище для сепаратистських рішень нових і нових територій.
Де Голль був правий: "Реформам — так. Ні — бардаку".
