Арсеній Яценюк стане в.о. Юлії Тимошенко

Цього ТИЖНЯ має статися знакова для української опозиції подія. Дві потужні політичні сили — ВО “Батьківщина” та “Фронт Змін” об’єднаються в єдину партію


Формально “ФЗ” увіллється у “Батьківщину” — сам Арсеній Яценюк та його “фронтовики” мають отримати нові партійні квитки. Але бути рядовим членом партії, звісно, Арсенію Яценюку нецікаво. Він претендує на роль лідера. І тут виникає, м’яко кажучи, делікатна, а за великим рахунком, конфліктна ситуація. Адже у “Батьківщини” є свій беззаперечний лідер — Юлія Тимошенко. Те, що вона сидить за ґратами, звичайно, послаблює партію, яка, по суті, обезголовлена. Майже два роки “Батьківщина” нагадує сироту при живих батьках. Оскільки ніхто не знає, скільки часу Юлія Володимирівна ще буде ізольована, було прийнято дещо ризиковане, але вимушене рішення: Арсеній Яценюк тимчасово нібито виконує її обов’язки. Замість неї на парламентських виборах він очолив колону Об’єднаної опозиції, що дало йому карт-бланш на формування списку. У новообраній Верховній Раді замість Тимошенко очолив фракцію “Батьківщина”. Апетит, як відомо, приходить під час їжі...

За останній рік Яценюк і наближені до нього “фронтовики” відчутно посилили свій контроль над партією “Батьківщина”. Стару біло-сердечну гвардію, яка “не присягнула на вірність” Яценюку, відсунули від впливів на ситуацію в опозиційній силі. Між “тимошенківцями” і “фронтовиками” час від часу виникали тертя, часом спалахували конфлікти. Багатьом був незрозумілий стиль керування фракцією: непрозорий та кулуарний, без обговорень та дискусій. Багатьох зачіпала зверхність лідера фракції у ставленні до колег... Коли полізли “тушки”, почали нагадувати Яценюку, що обіцяв за кожного “фронтовика” відповідати персонально (наразі з восьми “тушок” семеро — з “Фронту змін”, лише один — Олег Канівець — представник “Громадянської позиції” Гриценка). Почали дорікати, що “тушкування” — це наслідок непрозорого формування списку, куди без жодних обговорень потрапили нікому не відомі особи з сумнівною репутацією. Ставили питання руба і щодо відповідальності депутатів, які не голосували за декриміналізацію статті Тимошенко, відставку уряду Азарова та інші резонансні законопроекти. Але усіх, хто намагався критикувати Яценюка, одразу ж звинувачували, що працюють на руку владі: мовляв, ними керують з Банкової.

Останні кілька місяців у середовищі “Батьківщини” ширилися чутки, що готується об’єднавчий з’їзд, на якому Арсеній Петрович, по суті, очолить партію. Оскільки посада голови ВО “Батьківщина” залишається за Тимошенко, то вирішили під Яценюка створити практично дублююче крісло — посаду голови політради (за принципом “Нашої України”, де Ющенко, як знаковий політик, був головою партії, а діючим керівником структури був голова політради). Але в статуті “Батьківщини” такої посади немає. Тому і потрібно проводити з’їзд, щоб внести зміни до статуту і формально обрати нового керівника.

Такий сценарій насторожив багатьох партійців. Сумно жартували, що влиття “Фронту змін” у “Батьківщину” більше нагадує рейдерське захоплення, “поглинання” партії. Більше того, біло-сердечні не мали інформації, якою є позиція самої Юлії Тимошенко. Чи благословила вона Яценюка на керування партією? Чи не закладається конфлікт, коли з’являється “два гетьмани”? Як це, до речі, сталося в “Нашій Україні”. Не маючи відповіді на ці питання, частина давніх соратників Тимошенко написали екс-прем’єрці листа, щоб з’ясувати її позицію. При цьому партійці наголосили, що не розуміють поспіху, з яким це робиться, і намалювали можливі ризики таких змін...

Цей лист став “холодним душем” для Арсенія Яценюка. Ініціаторів послання, серед яких голова Київської міської “Батьківщини” Юрій Одарченко, заступник голови партії Микола Томенко, ряд народних депутатів, а також 12 керівників обласних парторганізацій, одразу ж записали у персональні вороги Арсенія Петровича. П’ять обласних організацій — Тернопільська, Франківська, Луганська, Житомирська і Харківська — “розродилися” гнівними заявами, де в гірших радянських традиціях звинуватили авторів і підписантів листа у підступі і зраді. Ось лише один уривок зі звернення бюро Франківської обласної організації: “Знайшлися так звані «друзі партії», які нібито вболівають за її долю, а насправді хочуть розкласти партію зсередини, довести її до самознищення. Це не новий, а вже перевірений практикою минулих років спосіб нищення політичної сили шляхом розколу, вкорінення в її ряди провокаторів, які під лозунгом фальшивого піклування будуть добросовісно виконувати поставлені їм кимось завдання. .....Ті, хто усвідомлено публічно виступив проти об’єднавчої ідеї... повинні бути притягнені до партійної відповідальності, аж до позбавлення їх членства та керівних посад у партії. Ті, хто допустив помилку і готовий вибачитися перед з’їздом партії, подальшою активною працею мають спокутувати свою провину”.

Об’єднавчий з’їзд заплановано на п’ятницю, 14 червня. Напередодні має відбутися політрада партії, яка, вочевидь, ухвалить рішення щодо запланованих змін. Зважаючи на усю непросту передісторію, без скандалів не обійдеться. А в суботу, на Софіївському майдані, має бути щось на кшталт народного віча, де, як дехто жартує, будуть “коронувати” Арсенія Петровича на лідера “Батьківщини”. На тлі конфліктів, які вийшли за межі партії, анонсувати проведення таких масштабних заходів, звичайно, ризиковано. Але будемо сподіватися, що внутрішні суперечності — це лише свідчення демократичних процесів у партії, які можна врегулювати цивілізованим шляхом. Бо полювання на “відьом”, боротьба проти інакомислячих — це не методи партії європейського типу, яка декларує, що бореться з авторитарним режимом.