Антикорупція є системою з трьома компонентами
Нас розриватимуть дві протилежні вимоги: вимога проведення виборів ще до завершення війни, аби довести, що Україна є справжньою демократією, і вимога, щоб ці вибори були стовідсотково вільними
Найгірше, що можна зробити, — це почати плутати своїх, що роблять помилки, працюючи заради перемоги, — та чужих, які прийшли нас вбивати
Ви зараз скажете, що я навмисне фарбую картинку чорним. Це правда. Але ж є достатньо людей, які вже безпідставно зафарбували її рожевим
Найбільший виклик України після війни — демографічний, і розуміння цього факту поступово проникає у публічний дискурс, породжуючи часом химерні пропозиції
Ми розв’язуємо не ті проблеми, які маємо, а ті, які розуміємо (сказала данська філософиня Лене Андерсен). Приклади маємо щодня. Ось і знову
Пост маніпулятивний — його мета примусити вас задуматися
За принципом компетентності, а не лояльності, бо інакше програємо війну
Вже кілька місяців бачу чимало спекуляцій на тему «воєнної економіки» та чому в нас її досі не запроваджено. Давайте нарешті розберемося. Передусім відкинемо розуміння «воєнної економіки», запозичене з фільмів про Другу світову. Нині війна інша, виробництво інше й економіка інша
Намітився цікавий тренд: російські військові, не маючи змоги визнати, що зазнають поразки від української армії, все більше говорять про те, що «удар був нанесений з тилу», тобто їх зрадили свої
У мене немає жодних очікувань стосовно Саміту НАТО
Слово «інвестиції» відсутнє в лексиконі наших політиків та громадських активістів
Крах росії. Ми підійшли впритул до критичної точки
Включно з повітряним ударом по Воронежу, з підготовкою москви до штурму, тощо
Пошук чогось більшого, ніж Україна, для втілення своїх мрій — це, по суті, той самий імперіалізм
Місце у феодальній піраміді вільним довго не буває
Для цих сталіністів демократія — це гангрена на тілі світу, а гуманізм — хвороба, що роз’їдає душу
Час імперій минув
Громадяни все менше схильні пробачати явну лажу
Нескладно буде доопрацювати законопроєкт таким чином, щоб він стосувався лише державних інформаційних ресурсів та критичної інфраструктури