Зеркаль: "Україна може подати ще один позов проти Росії до Міжнародного суду ООН"

Якщо Україна виграє процес у Міжнародному суді ООН, то може подати новий позов проти Російської Федерації. Про це повідомила заступниця голови МЗС Олена Зеркаль в інтерв'ю виданню Дзеркало тижня.

Зеркаль налаштована оптимістично, і вважає, що Україна виграє процес, слухання в рамках якого відбулися на цьому тижні.

Заступниця міністра закордонних справ також розповіла, як Київ планує скористатися перемогою.

"На засіданнях Ради безпеки ООН, ми щоразу будемо вимагати звіт про те, як Росія виконує обов'язкове для всіх рішення Міжнародного суду ООН. Це змінює саму манеру спілкування з Росією. Крім того, ніхто не заважає нам додатково звернутися до МС ООН, щоб він посилив заходи у зв'язку з тим, що РФ не дотримується рішень суду", - наголосила Зеркаль.

Вона також пояснила, що буде, в разі якщо Росія ігноруватиме вердикт суду.

«З одного боку, міжнародне право не так розвинене, як кримінальне. Порівняно з іншими галузями права, міжнародне право ще дитина, яка розвивається. І питання контролю за повнотою виконання рішень досить актуальне для міжнародного права в цілому. Навіть у цьому процесі ми бачимо, скільки юридичних питань поставлено перед судом, який трактуватиме застосування Конвенцій. І вперше — Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. З іншого боку, рішення суду переводить питання з політичної площини у площину правову. І вже цей факт змінює всю дипломатичну роботу. Росія усвідомлює це. Бути підзвітним за виконання угоди — це серйозне випробування для Росії», - зауважила заступниця міністра.

Стала відома дата слухань у трибуналі ООН із морського права за позовом України проти РФ

Росія, щоб затягнути процес, може наполягати на тому, що суд має спочатку ухвалити рішення стосовно своєї юрисдикції, а вже потім - розглядати справу по суті.

У Міжнародному трибуналі ООН з морського права 12 травня 2017 року розпочнеться розгляд позову України до Російської Федерації щодо порушення Москвою Конвенції ООН з морського права. Про це повідомила заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".

"Слухання з процедурних питань призначено на 12 травня. Під час цього слухання вирішуватимуться організаційні питання", - зазначила вона.

За її словами, Росія, щоб затягнути процес, може наполягати на тому, що суд має спочатку ухвалити рішення стосовно своєї юрисдикції, а вже потім - розглядати справу по суті.

"Наша думка - неможливо розглядати питання юрисдикції суду без розгляду питання по суті", - наголосила Зеркаль.

Нагадаємо, у вересні 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави у прилеглих до Криму морських зонах у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.

У грудні 2016 року був сформований арбітраж, який розглядатиме цей позов. Україна просить арбітражний трибунал підтвердити її права як прибережної держави та зобов’язати РФ припинити міжнародно-протиправні діяння у відповідних морських акваторіях, надати Україні відповідні запевнення і гарантії їх неповторення та відшкодувати всі завдані Росією збитки.

Українська делегація свідомо не торкнулася у гаазькому суді питань російської агресії

Представники України вирішили діяти в надійних юридичних межах.

Українська сторона свідомо не поставила перед Міжнародним судом ООН питань російської агресії та окупації української території, аби зміцнити свою юридичну позицію, а також уникнути звинувачень в політизації судового процесу, заявила глава української делегації в МС ООН, заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

"Насправді ми не хочемо, щоб Україну звинуватили в маніпулюванні судом і політизації судового процесу. Це Росія намагається подати процес як політичний. Мовляв, Україна подала до суду, щоб замінити інші формати пошуку врегулювання конфлікту", — зазначила заступник міністра у коментарі ZN.UA відповідаючи на питання про критику з приводу її виступу на судових слуханнях у Гаазі.

За словами Зеркаль, Міжнародний Суд ООН — дуже консервативна інстанція. В той же час, Росія намагається послабити українську позицію саме питаннями юрисдикції.

"Тому ми вирішили діяти в надійних юридичних рамках, встановлених двома конвенціями, за якими ми ініціювали цю справу проти Росії. Для нас важливо отримати результат, а не схвальну оцінку Facebook-спільноти. Тому ми свідомо не ставимо перед Судом питань окупації української території, територіальної належності Криму, наявності чи відсутності російських військ у Донбасі. Ми говоримо про спір як про виключно юридичну справу, в якій шукаємо правового захисту для громадян України", — уклала вона.

Як уточнив оглядач Володимир Кравченко, поданий Києвом позов до МС ООН не стосується ані окупації Криму Росією, ані російської агресії в Україні, хоча судова справа і має відношення до наслідків дій Кремля. В даному випадку, Міжнародний суд не має повноважень розглядати дані питання.

В Міжнародному суді ООН Україна може відстоювати свої права лише за окремими міжнародними договорами, в яких і Київ, і Москва раніше визнали його юрисдикцію. Подібних договорів всього три: Конвенція ООН з морського права, Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Незважаючи на це, відсутність у позовній заяві України призову назвати Росію країною-агресором та питання про законність анексії Криму спровокувала критику з боку частини політиків і юристів.

Гаазький арбітраж: "РФ зобов'язана захищати українських інвесторів у Криму"

Росія повинна нести зобов'язання щодо захисту українських інвесторів у Криму після його анексії згідно з двосторонньою російсько-українською угодою про захист інвестицій.

Таке рішення ухвалили арбітри Міжнародного арбітражного суду в Гаазі, пише Люк Ерік Пітерсон у виданні Investment Arbitration Reporter.

Раніше суд повідомив, що ухвалив проміжне рішення (interim award), яке стосується деяких питань юрисдикції та допустимості, за позовами Приватбанку та його колишнього власника Ігоря Коломойського проти Росії у зв'язку з анексією Криму.

"24 лютого 2017 року, після проведення обговорень, склад арбітражу одноголосно ухвалив проміжне рішення (interim award), що стосується деяких питань юрисдикції та допустимості", - йшлося в публікації арбітражу від 9 березня 2017 року.

Водночас будь-якої додаткової інформації про це рішення немає.

Арбітраж нагадує, що арбітражний розгляд за позовом Коломойського і ТОВ "Аеропорт "Бельбек" проти РФ було розпочато 13 січня 2015 року на основі регламенту UNCITRAL й угоди між урядами РФ і України від 27 листопада 1998 року про захист інвестицій.

Позивачі заявили, що РФ порушила свої зобов'язання, що випливають із зазначеного договору, шляхом вживання з лютого 2014 року заходів, які позбавили позивачів прав власності, договірних та інших прав з експлуатації пасажирського термінала для комерційних перельотів аеропорту "Бельбек" у Криму.

Коломойський заявляв про наявність у нього до 2020 року контракту на управління пасажирським терміналом аеропорту "Бельбек" у Севастополі, "націоналізованим" Росією після анексії Криму.

Він зажадав від РФ компенсації втрат у вигляді можливого доходу від термінала. Йдеться про суму розміром 15 млн доларів.

Потім, 13 квітня 2015 року, подібний арбітражний розгляд проти РФ ініціювали Приватбанк і ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон"", оскільки анексія Росією Криму не дозволила позивачам продовжити свій банківський бізнес у Криму.

Після слухання про юрисдикцію і допустимість, яке відбулося в Женеві 12-14 липня 2016 року, склад арбітражу запросив сторони доповнити свої письмові позиції в термін до 14 жовтня 2016 року.

Позивачі надали свої письмові доповнення 14 жовтня 2016 року, тоді як РФ не надала ніяких доповнень.

Суд в Гаазі переходить до обговорення термінових заходів проти РФ

У Міжнародному суді ООН завершилися усні слухання за позовом України проти Росії, суд переходить до обговорення питання.

У четвер, 9 березня, після завершення чотириденних слухань за позовом України проти Росії Міжнародний суд ООН переходить до розгляду рішення про накладення тимчасових заходів проти РФ. Про це йдеться у висновку суду.

"Громадські слухання за позовом України про тимчасові заходи щодо застосування Міжнародної конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції щодо викорінення всіх форм расової дискримінації (Україна проти Росії) були завершені 9 березня. Тепер суд почне обговорення", - сказано в повідомленні.

Відзначається, що рішення суду буде оголошено під час публічного засідання, дату якого буде анонсовано пізніше.

Росія про МН17 у Гаазі: "Бук передавали бойовикам для захисту від ЗСУ"

Невідомі, які передавали бойовикам в Донбас пускову установку ЗРК Бук, яка збила пасажирський лайнер рейсу МН17, мали намір використовувати його для зміцнення ППО "ДНР/ЛНР".

Про це в Суді ООН заявив запрошений російською стороною британський юрист Семюель Уордсворт, і в другий день аргументів РФ в Гаазі не визнав, що бойова машина була поставлена ​​з Росії, передає Ліга.

"Якщо в Донбас передавався зенітно-ракетний комплекс, який використовували для збиття літака рейсу МН17, то тут я хочу зробити також кілька приміток. Українська сторона вчора сказала, що в тому випадку, якщо російській стороні відомо про конкретних людей в РФ, які, до наприклад, допомагали переміщати установку Бук в Україну і тому в Росію після трагедії Боїнгу, і безпосередньо в цьому брали участь, то російська сторона зобов'язана провести розслідування і покарати цих людей у ​​відповідності з різними положеннями конвенції.

Однак озвучене в понеділок звернення української сторони звучало так, що літак був збитий саме російською стороною, і це зміна формулювання викликала нашу реакцію у вівторок", - пояснив він.

За словами Вордсворта, згідно зі ст. 2 відповідної конвенції Україна "повинна чіткіше сформулювати", в чому вона звинувачує Росію.

"Хто б не передавав цей комплекс збройним формуванням "ДН /ЛНР", він мав на меті лише посилення оборони "ДНР/ЛНР" від можливих атак Повітряних сил України", - заявив спікер від РФ, додавши, що в обвинуваченні української сторони нібито відсутні дані про те, які були "наміри" щодо використання Бука.

Крім того, Вордсворт зазначив, що Україна за два дні своїх виступів в суді нібито "не привела ніяких фундаментальних доказів" того, що конкретно Росія передає зброю бойовикам на сході країни.

Росія в Гаазі бреше, що Україна не вимагала скасувати заборону Меджлісу

Представник Російської Федерації в процесі "Україна проти Росії" в Суді ООН стверджує, що Москва не отримувала інформації щодо протесту Києва проти заборони Меджлісу.

Про це заявив Матіас Форто, один із адвокатів, що представляють РФ у судовому процесі.

"Україна ніколи не просила Росію скасувати заборону Меджилісу", - заявив він.

Він підкреслив, що це, на його думку, свідчить про небажання вирішити суперечку шляхом переговорів. Форто також наголосив, що заборона Меджлісу була викликана виключно мотивами боротьби з екстремізмом в Криму.

Насправді Україна неодноразово зверталася до РФ з цього приводу — і напряму, і через міжнародних посередників.

Україні бракує часу для спростування брехні РФ в Гаазі

Україна вдруге виступила в Міжнародному суді ООН в Гаазі.

Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ України, шкодує, що під час третього дня слухань в Міжнародному суді ООН справи "Україна проти РФ" було недостатньо часу для розвінчування брехні, виголошеної представниками РФ.

Про це глава української делегації сказала, коментуючи підсумки третього дня процесу, повідомляє УНІАН.

"Ми дуже ретельно готувалися до цього дня. Я думаю, що ми дуже гідно представили свої аргументи. На жаль, у нас не було часу, щоб ми могли висвітити всю цю брехню, яку ми почули вчора, але, я думаю, що у нас ще буде нагода це зробити під час слухань справи по суті", — повідомила Зеркаль.

Вона підкреслила, що вчора під час виступів представників Росії "було важко втримати обличчя з тим, щоб не висловити обурення з приводу почутого".

"Але для нас це було не новим. Все це ми чули протягом переговорів. Насправді, ми були готові до того, що почуємо, і на 95% ми передбачили, які саме факти будуть нам закидати. Чим більше буде брехні, і чим більше ми зможемо показати світу справжнє обличчя РФ - тим краще", — висловила глава української делегації.

Зеркаль також зазначила, що українська сторона готуватиметься до слухань справи по суті, вже "знаючи про те, що росіяни … фальсифікують всі факти і всі події, які відбуваються, як на сході України, так і в Криму".

"Але сьогодні мені дуже сподобалася реакція росіян - вони були засмучені. Я думаю, що завтра ми ще почуємо про себе ще багато чого, але це буде в їхньому стилі", — додала Зеркаль.

Зеркаль: "Населення Донбасу і Криму потребує негайного втручання суду ООН"

Цивільне населення на сході України та в окупованому Криму потребує негайного захисту на рівні Міжнародного суду ООН.

На цьому наголосила глава делегації України у Міжнародному суді ООН, заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль на слуханнях у справі за позовом України проти Росії у середу у Гаазі, повідомляє Укрінформ.

"Цивільне населення в Україні, зокрема, у східній Україні та в окупованому Криму, є надзвичайно вразливим та потребує негайного захисту суду", - наголосила глава української делегації.

Відтак, зазначила вона, під час слухань українська сторона чітко показала, що ситуація в Україні залишається небезпечною і потребує негайного правового втручання з боку Міжнародного суду ООН з метою захисту українців.

Зеркаль нагадала, що Україна звернулася до суду, щоб припинити фінансування тероризму та культурні чистки з боку Росії на українській території.

"Російська Федерація повинна припинити усі постачання з території РФ грошей, зброї, техніки, обладнання, а також підготовку особового складу угруповань, які беруть участь у терористичній діяльності проти цивільного населення на сході України", - звернулася Зеркаль до Міжнародного суду ООН.

Стосовно Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Зеркаль наголосила, що РФ повинна припинити акти політичного і культурного тиску проти кримськотатарського народу, а також українців на території окупованого Криму.

Повний текст ромови української сторони — виступу представника України, професора Гарольда Хонджі Ко

«Пане Президенте, члени суду. У своїй презентації Росія заперечила клопотання України, але при цьому перекрутила закон та спотворювала факти.

Росія каже, що ця справа поєднує два різних питання — щодо фінансування тероризму на сході України та щодо порушень Конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації в Криму.

Але як я вже зазначив у моїй вступній презентації, порушення цих договорів мають спільне джерело — зневажання Російською Федерацію правами людини під час незаконного вторгнення. Ми не просимо про розгляд цієї справи по суті. Так само ми не просимо і не проситимемо визначити законність російської агресії або підтвердити український суверенітет в Криму, незважаючи на театральність "референдуму".

Але не потрібно глибокого дослідження справи для рішення про запобіжні заходи.

Боротьба з фінансуванням тероризму

Вчора, під час видатного сеансу юридичної гімнастики, російський представник запропонував вам прочитати договори про заборону фінансування тероризму і всіх форми расової дискримінації таким чином, щоби зрештою дозволити такі дії.

Пан Вордсворт доводив, що під час збройного конфлікту Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму чомусь не забороняє Росії надсилати летальну зброю до підтримуваних Росією збройних груп на сході України.

Він запевняє, що це так, навіть коли ці групи навмисно використовують цю зброю для атак на цивільне населення у мирних українських містах, і навіть коли надані Росією ракети вражають пасажирський літак, вбиваючи близько 300 цивільних, включно з трьома немовлятами.

Він жодного разу не заперечив абсолютно критичний факт — що Росія свідомо поставляла озброєння групам, які атакують цивільних на сході України.

Своїм мовчанням він очевидно визнав, що таке постачання має місце, але заявив, що постачання такої смертельної зброї недостатньо для порушення Конвенції — через умови щодо умислу.

Намагаючись мінімізувати порушення прав на сході України, російський представник мав намір залишити поза увагою (але не став відкидати!) беззастережні факти, представлені Україною у своїй вступній презентації, які були також авторитетно доведені Генеральним секретарем ООН, Високим комісаром ООН з прав людини, спостерігачами ОБСЄ, Нідерландською комісією з безпеки, поважними групами з прав людини та визнаними журналістами-розслідувачами.

Пан Вордсворт припустив, що коли існує військовий конфлікт, не може бути тероризму.

Навіть акти безладного артилерійського обстрілу невинних цивільних, стверджує він, некоректно "визначати як акти тероризму" в розумінні статті 2 Конвенції про заборону фінансування тероризму.

Але насправді все навпаки — його прочитання статті 2 Конвенції не є правдоподібним.

Відповідно до Конвенції, злочином є, коли будь-яка особа "будь-яким чином надає засоби", активи будь-якого роду, матеріальні або нематеріальні, усвідомлюючи, що вони будуть використані повністю або частково для вчинення:

• Порушення Монреальської конвенції, яка забороняє незаконні дії проти безпеки цивільної авіації
• Будь-якого іншого діяння, спрямованого викликати смерть особи, цивільної або такої, яка не бере активної участі у воєнних діях в ситуації збройного конфлікту, або заподіяти їй тяжке тілесне ушкодження, коли мета такого діяння в силу його характеру чи контексту полягає в тому, щоб залякати населення.

Ця стаття робить надання Росією ракетних систем запуску "Бук" бойовикам, які збили цивільний літак МН17, тяжким злочином відповідно до Конвенції.

Вона також визнає злочином, у розумінні Конвенції, надання Росією ракет "Град" та іншого озброєння для атак на цивільні райони у Маріуполі, Краматорську, Харкові та Волновасі, адже

такі атаки невідворотно мають наслідком залякування та деморалізацію цивільного населення цих територій.

Пан Вордсворт заявив, що під час збройного конфлікту міжнародне гуманітарне право є єдиною сферою права, яка забороняє поширення терору серед цивільного населення. Але Конвенція визнає, що акти тероризму та стан збройного конфлікту не є взаємно виключними.

Процитована вище стаття 2.1 (b) чітко визначає, що навіть в умовах збройного конфлікту цивільні, які проживають далеко від зон конфлікту і не беруть активної участі у військових діях, теж можуть бути жертвами терористичних атак, що фінансуються зовнішніми постачальниками військового матеріалу.

Як зазначила у виступі 6 березня представниця України Марні Чік, та ж сама група людей може здійснювати атаки на військові цілі, але також бути винною і у вчиненні актів тероризму проти цивільних.

Отже, той факт, що "ДНР" бере участь у військовому конфлікті з силами України, жодним чином не звільняє Росію від відповідальності, коли вона надає ракети бойовикам, які потім запускають їх без розбору для вбивства цивільних осіб в житлових районах, розташованих далеко від "гарячих точок".

Атака на цивільних з політичною метою є тероризмом, незалежно від того, чи має місце також збройний конфлікт.

Російські найманці в Україні одночасно воюють з українськими збройними силами та вчиняють акти тероризму проти цивільних, як це визначено конвенцією, залякуючи народ України з метою, щоб ті поступилися їхнім вимогам.

Крім того, пан Вордсворт стверджує, що "артилерійські обстріли без розбору, які стали ознакою цього конфлікту, є... наслідком дій України".

Це твердження викликає обґрунтований сумнів і ще буде предметом доказових дебатів, коли ця справа перейде до стадії розгляду по суті. Адже будь-який неупереджений спостерігач ситуації на сході України знає, що переважна кількість жертв таких безладних атак є українськими цивільними.

Не сумнівайтеся, Україна серйозно ставиться до своїх зобов'язань (щодо розслідування злочинів, скоєних військовими зі своєї сторони) відповідно до міжнародного права. Під слідством перебувають добровольчі батальйони, які інша сторона зазначає як тих, хто скоює злочини проти цивільних.

Росія приправила свою презентацію, яку ми почули напередодні, багатьма необґрунтованими фактичними звинуваченнями. І хоча не варто очікувати, що за 24 години ми будемо детально коментувати кожне з них, та ми зробимо це пізніше під час розгляду цього питання.

Та наразі єдиним, про що ми вас просимо, є запит України про запровадження запобіжних заходів, через нагальну потребу захистити народ України.

На жаль, під час збройного конфлікту неможливо взагалі уникнути жертв серед цивільних. Але це не означає, що сусідня держава може постачати зброю незаконному збройному формуванню, що без розбору обстрілює цивільні райони лише на тій підставі, що ймовірна військова ціль може бути десь поблизу.

Коли російські найманці нещодавно поливали ракетами Авдіївку з житлових районів (Донецька та Макіївки), то видається, м'яко кажучи, смішним, що Росія фокусується на фотографіях танків, які захищають українські міста від можливих атак бойовиків.

Ще одним перекручуванням є посилання на триваючий Мінський процес як перешкоду запровадженню цим судом запобіжних заходів щодо РФ.

Пан Вордсворт вважає "незбагненним" те, що Україна вважає такі артилерійські обстріли актами тероризму попри те, що РБ ООН погодилася на помилування та амністію за дії в Донецькій і Луганській області. Інший представник РФ, професор Цимерман, закликає "продемонструвати чутливість щодо триваючих політичних процесів" і каже, що "Суд повинен утриматись від запровадження заходів, які б підірвали такі процеси".

Але Україна не погоджувалася на амністію щодо тяжких злочинів.

Жодна угода про амністію не може припинити переслідування осіб, причетних до збиття літака МН17 або інших огидних терористичних актів.

Україна чітко зазначила, що не вважає ДНР/ЛНР офіційними сторонами Мінського процесу. Хоча, до слова, історично держави нерідко ведуть переговори з терористичними групами, як це робила Колумбія з FARC протягом багатьох років.

Професор Цимерман так і не пояснив, як запобіжні заходи можуть завадити Мінському процесу.

Навпаки, захист, якого вимагає Україна, змусить Росію дотриматись своїх зобов'язань в рамках Мінська.

До речі, Суд вже чув аргументи, схожі на російські, і не пристав на них — більше 30 років тому у справі "Нікарагуа проти США".

Можливо, найбільш вражаючою частиною російської вступної презентації був творчий витяг професором Цимерманом щодо того, коли держави мають юридичне зобов'язання співпрацювати з метою протидії тероризму.

Він вважає, що Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму ніколи не мала на меті регулювання дій держав, на противагу діям окремих порушників.

...

Прийняти новаційне прочитання професором Цимерманом Конвенції як такої, що не застосовується до тероризму, спонсорованого державою, означало б, що ми створюємо для приватних осіб можливість отримувати фінансування від державних установ на підтримку тероризму, без відповідальності за це відповідно до Конвенції.

Та навіть якщо припустити, що пряма відповідальність держави не застосовується, Росія все одно має нести відповідальність відповідно до Конвенції за неспроможність запобігти будь-яким особам, включаючи урядовців, у наданні фінансування озброєним групам, які атакують цивільних на сході України.

Якщо Росії відомі окремі особи на її території, наприклад ті, хто сприяв пересуванню ЗРК "Бук" в Україну та назад після збиття літака МН17, вона має зобов'язання розслідувати це та переслідувати їх. І якщо їй відомо, що ці особи далі надають потужну зброю цим самим групам, то Росія повинна вжити "усіх практично можливих заходів", щоб їх зупинити.

Сам лише контроль Росії за її власним кордоном був би надзвичайно "практичним кроком", щоби зупинити потік ракет "Бук" та "Град".

Отже, незважаючи на новітні юридичні теорії, Росія не зможе так легко позбутися своїх зобов'язань відповідно до Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Якщо фізичні особи на території федерації, в уряді чи поза ним, надавали підтримку озброєним групам, які вчиняли терористичні акти на сході України, Росія несе пряму відповідальність відповідно до Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

...

Конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації

Так само Росія викривляє факти та перекручує закон, коли заявляє, що не порушує Конвенцію про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (КЛРД) в Криму.

Російська Федерація не має законних підстав для окупації Криму.

Та попри це, протягом часу, коли вона це робить, вона зобов'язана поважати багатоетнічне населення, яке там проживає.

В рамках КЛРД Україна лише вимагає від Росії виконувати свої зобов'язання, тобто не дискримінувати на основі раси та національності. Пізніше мій колега, пан Гімблетт, присвятить увагу низці фактологічних тверджень представників РФ, які були хибними, або спотвореними, або не стосувалися суті.

У виступах 6 березня ми довели, що окупаційна влада Криму запровадила політику "русифікації", що має на меті колективне покарання та широку дискримінацію інших культур.

Йдеться про кампанію культурного винищення.

РФ намагається позбавити неросійські групи їх культурної ідентичності. Просуваючи етнічне російське домінування, Росія має на меті дискримінацію неросійських груп, особливо кримських татар та етнічного українського населення.

Йдеться про узгоджені зусилля із залякування кримських татар та етнічних українців, зникнення та викрадення лідерів кримських татар без належного розслідування, вигнання та переслідування лідерів кримських татар, ліквідацію татарських ЗМІ, заборону Меджлісу, культурно важливих українських зборів та україномовних шкіл.

Ці факти були широко документовані авторитетними правозахисними організаціями. Лише кілька місяців тому ООН засудила постійну практику дискримінації в окупованому Криму.

Натомість, окрім захоплюючої похвали агентом Росії "великих зусиль Росії щодо сприяння гармонійному розвитку усіх етнічних груп у Криму", вчора ви не почули правдоподібного виправдання російської кампанії культурного винищення.

У своїй презентації вчора представник РФ, професор Форто, вдався до юридичної гімнастики, яка вивертає цей договір навиворіт. Його хибні твердження спотворюють Конвенцію (КЛРД).

Як не дивно, але він стверджував, що КЛРД не забороняє культурне винищення російською владою мовної, культурної та політичної незалежності кримських татар та етнічних українців тому, що не всі ці акти переслідування татар грунтуються на расових ознаках. Натомість вони були, каже він, мотивовані іншими причинами. Ось як він це подав:

"Недостатньо стверджувати, що хтось постраждав або одне з його прав було порушено. Необхідно довести, що це упередження або порушення права має дискримінаційний характер. Тому Україна повинна довести, що Росія здійснювала ці заходи, які впливають у дискримінаційний спосіб на спільноти татар та українців у порівнянні з політикою щодо інших жителів Криму".

Простіше кажучи, захист професора Форто полягає у тому, що Росія власне порушує права людини в Криму на рівній основі.

Намагаючись захистити дії Росії, він зазначає, що Комітет КЛРД повинен був чотири рази зібратися на надзвичайні сесії стосовно дискримінаційних практик Росії.

Це сумна історія про роль Комітету КЛРД, який Російська Федерація демонстративно ігнорувала. Але професор Форто на цій підставі стверджує, що Суд ООН не має права запровадити запобіжні заходи стосовно дискримінаційної поведінки Росії в Криму.

Звичайно, у справі "Грузія проти Росії" цей Суд запровадив запобіжні заходи, незважаючи на аналогічні аргументи з боку РФ.

Невідкладність ситуації в Україні

Пане Президенте, члени Суду.

Якщо коротко, цей Суд має справу з трагічною і невідкладною ситуацією. Брутальна відповідь Росії на Революцію Гідності в Україні призвела до пов'язаної з цим кампанії порушення прав людини на її власній землі.

Міжнародне право не може стерпіти ситуації, коли держава, яка заявляє про заборону фінансування тероризму та расової дискримінації, насправді надає підтримку безладним обстрілам цивільних та культурному винищенню іншої нації.

Як продемонстрували перелічені Україною факти, ситуація є невідкладною як на сході України, так і в Криму. Як і в позові "Грузія проти Росії", цей Суд повинен запровадити запобіжні заходи, тому що:

• обставини є "нестабільними і можуть швидко змінитися";
• існує явно вразливе населення, яке потребує вашого захисту - невинні цивільні України;
• має місце триваюча суперечка і немає загального вирішення конфлікту;
• подібні інциденти вже призвели до смертей, поранень і переміщення місцевого населення.

Як і в нещодавній справі "Екваторіальна Гвінея проти Франції", запобіжні заходи є необхідними не тільки тому, що порушення міжнародного права мали місце в минулому, але й тому, що вони знову можуть статися, якщо запобіжні заходи не будуть швидко запроваджені.

Професор Цимерман стверджує, що не існує невідкладності, тому що МН17 вже знищено і атаки на цивільних, на які посилається Україна, вже мали місце кілька місяців тому.

Але він демонстративно ігнорує ті факти, що якщо Росія не отримає вказівку Суду охороняти свій кордон, то

завтра на схід України може прибути ще небезпечніша зброя і жахливі атаки на цивільних, які мали місце лише кілька тижнів тому в Авдіївці, можуть повторитися.

На завершення дозвольте мені повторити, що Україна не намагалася довести всі численні порушення Росією міжнародного права до відома цього Суду. Україна не зверталася до Суду за захистом внаслідок російської територіальної агресії на порушення Статуту ООН чи за підтвердженням суверенітету України щодо Криму. Ваше завдання сьогодні полягає не у вирішенні позову України по суті, не у з'ясуванні, чи були порушені згадані конвенції, і навіть не у визначенні того, чи має Суд юрисдикцію щодо цієї справи.

Вашим єдиним завданням є вирішити, чи Україна має право на запровадження запобіжних заходів протягом часу розгляду цієї справи.

Напевно найяскравішим аспектом вчорашньої презентації (російської сторони) було те, що вона викрила ширше ставлення Росії щодо Суду та міжнародного права. Юридична акробатика, яку ви почули від кмітливого представника РФ, приховує очевидне переконання російської сторони, що міжнародні правила, які застосовуються до інших націй, просто не застосовуються щодо Росії.

Завданням України в цьому Суді є використання його юридичних повноважень для захисту невинних українських цивільних, яким загрожують безладні терористичні атаки та культурне винищення. Без запобіжних заходів з боку цього Суду Російська Федерація продовжить грати за власними правилами всупереч вимогам конвенцій, а невинні українські цивільні заплатять за це.

Пане Президенте, члени Суду. Україна просить наказати Росії припинити потік зброї та допомоги через свій кордон для груп, які вдаються до терористичних атак проти цивільних, та припинити кампанії культурного винищення.

Дозвольте мені повторити: якщо Росія не вчиняє цих незаконних дій, вона не відчує незручностей.

Якщо Росія не утримається від повторення своїх дій, це тому, що її поведінка не є ані невинною, ані законною.»

Представники України в суді ООН: «Росія маніпулює щодо прав людини в Криму»

Росія маніпулює даними щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму.

Про це під час публічних слухань у Міжнародному суді ООН в Гаазі 8 березня заявив один із представників інтересів України Джонатан Ґімблетт, реагуючи на виступ російської сторони у суді напередодні, передає Радіо Свобода.

Ґімблетт зокрема наголосив, що Росія дискримінує неросіян у Криму.

"Росія сприймає кримських татар і українців як перешкоду для російського домінування у Криму", — сказав він.

За словами Ґімблетта, коментуючи ситуацію в Криму, російська сторона під час суду у Гаазі "представила альтернативну реальність".

Представник інтересів України спростував заяву російської сторони, що російська влада докладає зусиль для забезпечення прав людини у Криму. Ґімблетт зокрема нагадав про заборону Меджлісу кримськотатарського народу, а також про зникнення кримських татар на півострові.

Ґімблетт також нагадав, що "Конституція" Криму однаково визнає як російську, так і українську та кримськотатарську мову, але по факту на півострові панує російська мова. Зокрема, сказав він, абсолютна більшість медіа на півострові російськомовні — так само, як і, наприклад, вивіски на адміністративних будівлях. Ґімблетт зазначив, що аналогічний стан справ поширюється і на освіту на півострові.

Крім того, в кампанії культурного знищення щодо неросійських етнічних груп у Криму заявив в ході слухань у середу і доповідач від української сторони, професор міжнародного права з Нью-Йорка Гарольд Гонджу Ко.

"Росія заявляє про заборону фінансування тероризму на сході України, а тим часом, фінансує терор. В Криму Росія заявляє про викорінення всіх форм расової та етнічної дискримінації, натомість, веде там кампанію культурного знищення щодо неросійських етнічних груп", — сказав він.

Напередодні російська сторона на суді у Гаазі спростовувала звинувачення у дискримінації і порушенні прав національних меншин у Криму.

6 березня у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) розпочалися публічні слухання за позовом України проти Росії. Україна просить Міжнародний суд ООН про тимчасові заходи на час розгляду справи.

Серед таких заходів — домогтися від Росії негайно припинити матеріальну й іншу підтримку "груп, що вдавалися до актів тероризму проти цивільних в Україні", і вчинити тиск на такі групи, щоб вони надалі не чинили таких актів, а також утриматися від дискримінації у Криму, зокрема, зупинити чинність заборони Меджлісу кримськотатарського народу і його діяльності й розслідувати зникнення кримських татар.

В Гаазі представник України навів аргументи на користь невідкладних заходів проти РФ

За його словами, наразі Україна просить Суд змусити Росію припинити поставки озброєння та надання допомоги терористам.

У Міжнародному суді ООН в Гаазі представник України звинуватив представника Росії у перекручуванні фактів та законів і закликав Суд невідкладно запровадити проти РФ тимчасові заходи. Про таке повідомляє УНІАН.

Відповідні аргументи виклав представник української сторони, доктор Гарольд Кох (Harold Hongju Koh). Він також звинуватив представників РФ у "перекручуванні законів та фактів", "законодавчій акробатиці", а також запевнив Суд у тому, що тимчасові заходи треба запровадити невідкладно.

"Якщо говорити коротко, то цей Суд стоїть перед трагічною ситуацією, що потребує термінового врегулювання. Факти, представлені Україною, демонструють, що ситуацію необхідно вирішити невідкладно — як на сході України, так і в Криму. Як і у попередньому позові, поданому проти Росії Грузією, цей Суд повинен призначити тимчасові заходи, тому що, по-перше, умови нестабільні і можуть швидко змінитися, по-друге, є вразливе населення, яке потребує вашого захисту, — це невинне цивіл