Передплата 2024 «Добра кухня»

«Красивий вид» на Бельведер

У ХVІІІ столітті у палаці відкрили один з перших музеїв у світі, який існує досі

У будь-якому туристичному довіднику, який описує пам’ятки архітектури Відня, можна побачити рекомендації, що саме варто відвідати в австрійській столиці насамперед. Це неймовірної краси палаци — Шенбрунн, палац Гофбургів і, звичайно, музейний комплекс Бельведер, що поповнив список ЮНЕСКО лише на початку ХХІ століття.

Фото автора, Відень, Австрія
Фото автора, Відень, Австрія

Що таке Бельведер? Якщо перекласти дослівно, це - “красивий вид”. Назва повністю відповідає дійсності, бо “розлігся” палац своїми володіннями на схилі пагорба. Якщо стати спиною до входу у Верхній Бельведер, відкривається чудова панорама на собор Святого Стефана і Відень.

Палацовий комплекс Бельведер у бароковому стилі збудував Лукас фон Гільдебрандт. Це була літня резиденція для одного з полководців початку ХVІІІ століття — принца Євгена Савойського. До центральної прямокутної частини з трьома арками наче “доклеєні” з країв восьмигранні павільйони. Можна собі тільки уявити, як тут, стежками парку, шурхочучи кринолінами і шовками, спацерували дами з кавалерами. Як десь там, в середині палацу, грали вальс, і кожен мав за честь потанцювати на цих балах...

На перший погляд здається, що це — величезний килим на вулиці. Насправді, це рельєфні газони у вигляді дивного малюнка, що тягнуться з Верхнього Бельведера до Нижнього.
На перший погляд здається, що це — величезний килим на вулиці. Насправді, це рельєфні газони у вигляді дивного малюнка, що тягнуться з Верхнього Бельведера до Нижнього.

У другій половині ХVІІІ століття імператриця Марія Терезія і її син, імператор Йосиф ІІ, перенесли у Верхній Бельведер імператорську колекцію живопису, і у 1781 році у ньому відкрили один з перших публічних музеїв у світі.

У холі Верхнього Бельведера нас зустріли кам’яні брили і статуї без голів, демонструючи сучасне мистецтво. Зізнаюся: я не розумію такого мистецтва, тому, особливо не затримуючись, ступила на королівські сходи, прикрашені купідонами. Ох, як мені хотілося у цей момент одягнути вечірню сукню, щоб бодай продефілювати вгору-вниз і відчути усю помпезність імператорського життя... Довелося задовольнитися кількома фотографіями у теплій куртці на сходах, бо у залах фотографувати не можна. Ми піднялися на другий поверх, де розмістилися картини і скульптури знаменитих художників. Величезні атланти підтримують на своїх плечах стелю, і від цього зали з картинами виглядають ще величнішими.

Екскурсовод водила нас із залу в зал, де ми знайомилися з імпресіонізмом, класицизмом, реалізмом і модерном. У Верхньому Бельведері можна побачити на власні очі знамениті картини Ван Гога, Ренуара, Моне... Усіх не беруся перелічити — цю красу треба бачити. Однак найбільша цінність Бельведера — картини Густава Клімта — основоположника модерну. У залі, де представлені його картини, найбільше тлумиться народу. Тому, щоб сюди увійти групі, треба зачекати, поки вийде інша. Найбільший ажіотаж викликають його знамениті твори “Поцілунок” і “Юдіф”. Ці картини належать до “Золотого періо­ду” творчості Густава Клімта - у прямому і переносному значеннях. Це його найзнаменитіші шедеври. Виконані полотна із застосуванням сусального золота і позолоти. “Поцілунок” зроблений ніби з золотих лусочок. Я бачила неодноразово репродукції картини, але від оригіналу насправді важко відірвати очі — картина магічно притягує до себе, і ми кілька разів поверталися до неї... Біля кожної з найцінніших картин стоїть охорона, тож клацнути фотоапаратом не вдається. Може, й справді це не вдається туристам з Європи, але ми і тут дали собі раду. Хіба та охорона може за всіма встежити?

Коли ми були на третьому поверсі Верхнього Бельведера, я визирнула з вік­на і аж рота роззявила від здивування. Бачила різні газони, але така краса, що постала перед очима, мене зачарувала. На перший погляд здалося, що це — величезний килим на вулиці. Насправді, це рельєфні газони у вигляді дивного малюнка, що тягнуться з Верхнього Бельведера до Нижнього.

Парадний вхід у Верхній Бельведер.
Парадний вхід у Верхній Бельведер.

Ці газони створив ще під час австрійської імперії баварський архітектор Жерар Домінік. Виконав їх згідно з модною на той час моделлю стереометрії. І ця рельєфна модель газонів досі дивує та милує око незвичною формою і красою. Навесні і влітку, коли клумби цвітуть, тут, мабуть, ще гарніше. Я ж була у Відні перед новим роком. І хоча розмаїття і колір вже були не ті, що влітку, зимові барви також вражають.

Вхід у парк безоплатний, а щоб побачити шедеври Верхнього Бельведера, треба заплатити 14 євро з дорослої особи. На два євро менше беруть зі студентів, а діти віком до 18 років мають можливість зайти бе­зоплатно.

У Нижньому Бельведері можна побачити кімнати, у яких жила людина, яка колись веліла збудувати цю красу. Хто ж він такий, Євген Савойський, і чому француз за походженням збудував цей шедевр у Відні? Він був правнуком савойського герцога Карла Еммануїла і наймолодшою дитиною у родині аристократів. Євген Савойський був полководцем священної Римської імперії і мав звання генералісимуса. Він — учасник двох австро-турецьких війн, на його рахунку 24 битви, сім з яких вплинули на хід світової історії. Якби не перемоги Євгена Савойського, Австрія досі могла би бути турецькою. За заслуги перед Австрією його щедро нагородили землями і грошима. Принц ніколи не був одружений і не залишив після себе спадкоємців. Ймовірно, через те, що мав гомосексуальні нахили...

Найбільша цінність Бельведера — картини Густава Клімта. Ажіотаж викликає його знаменитий твір “Поцілунок”, зроблений ніби зі золотих лусочок.
Найбільша цінність Бельведера — картини Густава Клімта. Ажіотаж викликає його знаменитий твір “Поцілунок”, зроблений ніби зі золотих лусочок.

Під час Другої світової війни Верхній і Нижній Бельведери постраждали через бомбардування. Але австрійці вміють дбати про історичний і архітектурний спадок, тож відновили цей шедевр барокової культури.

Палац став відомим на увесь світ у 1955 році. У мармуровому залі Верхнього Бельведера міністри закордонних справ СРСР, Сполучених Штатів Америки, Франції і Великої Британії, а також австрійський міністр закордонних справ Леопольд Фігль підписали державний договір, згідно з яким було виведено окупаційні війська та проголошено незалежність і нейтралітет Австрійської республіки.

В обидвох палацах є гардероб. Можна здати речі за один євро, а можна й зекономити і носити куртку в руках. Так, правда, незручно, зате дешево. Туалет тут також платний — 50 євроцентів. У кожному палаці є кафе і магазинчики зі сувенірами. Тут можна придбати репродукції знаменитих картин і море неймовірно красивих і неймовірно дорогих сувенірів. Мені страшенно сподобалася футболка з “Поцілунком” Клімта за 50 євро. Але моя внутрішня жаба мене мало не задушила за таку ціну, і футболка залишилася лежати на полиці Бельведерського палацу...

Редакція «Високого Замку» дякує туристичній фірмі «Карпатія-Галич-Тур» за організацію цікавої подорожі.

Схожі новини