«Вежу Ратуші відкрили для туристів, щоб перезавантажити емоції в час війни»
За вихідні одну з найвищих панорам Львова відвідує півтори-дві тисячі людей
Вихідні - час для перезавантаження емоцій. Для цього чудово підійде «панорамний туризм». З минулого літа у Львові відкрили оглядовий майданчик вежі Ратуші, який був недоступний з початку широкомасштабного вторгнення, оскільки над містом часом літають ворожі ракети та шахеди. Вежа Ратуші - наразі єдина туристична точка, де можна насолодитися містом з висоти. Інші найвищі популярні туристичні місця (гора «Високий Замок», оглядова тераса церкви святих Єлизавети та Ольги) закриті через ризик ракетних ударів. А також через неможливість оперативно евакуювати туристів, якщо виникне ракетна загроза.
На вихідні журналістика «ВЗ» відвідала вежу львівської Ратуші.
Я вп’яте вирішила піднятися на 65-и метрову вежу площі Ринок, подолати 407 сходинок та послухати удари старовинного годинника, коли на циферблаті показує повну годину.
Цього разу через воєнний стан є особливі правила відвідин. Вежа працює лише на вихідні, у будні туди зась. Львівська міська рада — стратегічний адміноб'єкт, який потребує особливих заходів безпеки, особливо в час війни: там працюють кількасот чиновників.
Охочі відвідати Ратушу повинні зареєструватися в Центрі туристичної інформації, заповнити відповідну анкету, обрати вільну годину для відвідин, пройти через рамку при вході у Львівську міську раду… Квиток на оглядовий майданчик Ратуші подорожчав лише на 10 гривень. Якщо до широкомасштабного вторгнення квиток для дорослого коштував 40 гривень, тепер доведеться віддати з гаманця 50 гривень. Дитяча перепустка на вежу — 20 гривень. Туди пускають дітей віком від 7 до 13 років.
Що робити, якщо під час підйому сходами вежі почнеться повітряна тривога, і рашисти, наприклад, запустять в повітря літак Міг? Це питання задає кожен третій охочий відвідати вежу Ратуші.
«Туристи повинні самостійно покинути об'єкт і піти в укриття міської ради, — розповіла для „ВЗ“ керівниця Центру туристичної інформації Анна Вільчинська. — При чому на будь-якому етапі: чи то вже при перебуванні на оглядовому майданчику, чи то ще під час підняття сходами вежі».
Моя співрозмовниця каже, попри те, що вежа Ратуші - туристичний об'єкт, відтак доводиться зважати на ризик, охочих туди піднятися чимало. За вихідні одну з найвищих панорам Львова відвідує півтори-дві тисячі людей. Серед туристів — українці з різних регіонів, іноземців обмаль.
«З початку повномасштабного вторгнення змінилася географія туристів. Зараз менше іноземців та більше українців, — наголошує Анна Вільчинська. — Серед іноземців, які піднімаються на вежу Ратуші - гості з Люксембургу, Німеччини, Нідерландів. Є небагато поляків. Якщо сонячна погода охочих підкорити панорамну вершину Львова багато. Якщо дощова — охочих, звісно, менше. На шкільні канікули ми відчули збільшення попиту на відвідини оглядової вежі».
Запитую, які нетипові побажання висловлювали туристи, які піднімалися на оглядовий майданчик вежі. Хтось не розрахував свої сили і втомився по дорозі, вирішив відпочити на сходинках та запитував, чому тут немає ліфта. Дехто на емоціях біг до фінішу швидко. Краса краєвидів Львова з висоти настільки надихали, що хотілося на радощах випити келих шампанського. Висловлювали побажання, що було б добре пригощати на оглядовому майданчику шампанським. Зі своїм алкоголем на вежу категорично не можна…
«На вежі Ратуші діти випускали у повітря кульки з патріотичною тематикою, — продовжує чиновниця. — Не можемо більше нічого зараз дозволити, оскільки Ратуша є стратегічним об'єктом. Зараз війна — розваги на вежі неможливі!».
Дехто з туристів досі вірить в легенди щодо вежі, які свого часу поширили екскурсоводи. Одна з легенд — десь по дорозі на сходах можна зустріти привид молодої жінки. Приземленіший варіант — загадати бажання, коли чути удар годинника.
… Я підкорила шлях до оглядового майданчика Ратуші на одному подиху. Перші емоції, коли знову побачила місто з висоти, були неперевершені. Місто з висоти якось по-іншому виглядає: старовинний шарм переплетений з міцним тилом та надією, що перемога не за горами.