«Хто не хоче друкувати свою книжку, буде друкувати книжку окупанта!»

У Львові триває боротьба за Українську академію друкарства. Як уже писав «ВЗ», Міністерство освіти і науки України кулуарними методами прийняло рішення про реорганізацію Української академії друкарства. Ця «оптимізація», на думку чиновників від освіти, має полягати в тому, що УАД конче треба приєднати до Національного університету «Львівська політехніка». Академічна спільнота, студентство, громадськість обурені такою кричущою некомпетентністю МОНу, який хоче фактично знищити унікальну академію, аналогів якої немає в Україні.

У стінах Української академії друкарства відбулася пресконференція, основний месидж якої був «Руки геть від УАД!». Спікерами пресконференції були в.о. ректора УАД, заслужений діяч науки й техніки України Богдан Дурняк, а також спільнота стейкхолдерів (роботодавців) поліграфічної галузі: директор друкарні Видавничого дому «Високий Замок» Петро Салагай, директор поліграфічного підприємства «Ельграф» Володимир Бойцун, директор підприємства «Диз-Арт» Ярослав Бойчук, комерційний директор «Видавничого дому «Укрпол» Роман Петриляк. По зум-зв"язку виступала головна редакторка «Видавництва Старого Лева» Мар'яна Савка. За збереження своє alma mater борються також і студенти: серед спікерів заходу були голова студентської ради УАД Артем Голіков, голова профкому УАД Роман Марчук, випускниця магістерської програми УАД Юлія Шепіта.

«Видавничо-поліграфічна сфера відіграє важливу роль в інформаційній безпеці держави, — зазначив в.о. ректора УАД Богдан Дурняк. —  Унікальні фахівці, яких готує наш ВНЗ, є опорою українського друкованого слова та формують соціокультурний простір країни. УАД — єдиний автономний вищий навчальний заклад в Україні, який готує весь спектр спеціальностей для видавничо-поліграфічної, пакувальної галузей, ЗМІ, книгознавства та мережі книгорозповсюдження, і вони є виключно галузевими та унікальними. Це підтверджено Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти під час їх акредитації. Тому УАД не може підпадати під реорганізацію».

Богдан Дурняк нагадав, що УАД — навчальний заклад із 95-річною історією і зазначив: «Ми ніколи не були проти оптимізації, якщо це було б потрібно. Але деякі «реформатори» в Міністерстві освіти, які вирішили проводити «оптимізацію», не дали можливості Академії друкарства обговорити, як об'єднуватися, з ким об'єднуватися, в які терміни, в якому форматі. Натомість заступник міністра освіти пан Винницький дав нам «дедлайн»: 7−8 днів, протягом яких ми маємо прийняти рішення про реорганізацію. Якщо ні — то буде відповідна постанова Кабінету міністрів. На цей ультиматум я, як ректор, у присутності проректора чітко заявив, що цього я зробити не зможу. Після цього я запитався у ректора НУ «Львівська політехніка» Юрія Бобала, який мене запросив на розмову, чи йому щось відомо офіційно про цю «реорганізацію? Юрій Ярославович сказав «Ні, не відомо». Колектив УАД чітко висловив свою позицію: у такому форматі, коли ми не знаємо, як нам працювати, коли офіційно нічого не оприлюднено, коли ми не знаємо, куди підуть наші кошти, де залишаться наші наукові школи, чи буде розвиватися наша міжнародна діяльність, чи зможемо ми розвивати свої освітні програми, — ми не погоджуємося на реорганізацію».

«Сьогодні російські загарбники на окупованих територіях нищать в першу чергу українську мову, українську книжку, бібліотеки, видавництва, українську ідентичність, — говорить. Богдан Дурняк. — Тому Українська академія друкарства — стратегічно важливий вищий навчальний заклад для державотворення. Ви, шановні міністри та заступники міністрів, прийшли та підете, а Українська академія друкарства залишиться. Бо треба друкувати книжку. Треба нашим дітям навчатися, забезпечувати підручниками школи, коледжі, інститути. То що ж ви хочете зруйнувати? Ми повинні берегти Мову, Слово, Книжку. Є такий вислів: „Хто не хоче годувати свою армію, буде годувати армію окупанта“. А я скажу: „Хто не хоче друкувати свою книжку, буде друкувати книжку окупанта“. Не дамо цього зробити! Схаменіться, міністерство освіти й науки!»

Директор друкарні Видавничого дому «Високий Замок» Петро Салагай закінчив УАД у 1981 році та все життя працює у поліграфії. «У нашій друкарні — тісна співпраця з Академією друкарства, у нашому колективі працює близька ста осіб і з них близько 80% — випускників УАД, — зазначив Петро Салагай. —  Поліграфічно-видавнича галузь — унікальна і вона потребує специфічно підготовлених, унікальних фахівців, яких якраз і готує Українська академія друкарства. Тут треба знати і види паперу, і види шрифтів, і оформлення… До нас у друкарню приходять на практику студенти, приходять для обміну досвідом викладачі. Маємо сучасне обладнання, спеціалістів для роботи на якому немає навіть в Україні, тому співпрацюємо з іноземцями. Нам не можна загубити таку галузь, як видавничо-поліграфічна, не можна загубити ці всі навички й знання. Що у МОН мають на увазі під цією „реорганізацією“? Зробити якийсь поліграфічний відділ при Політехнічному інституті? У НУ „ЛП“ є відділ інформаційних технологій, видавнича справа. Я працюю директором друкарні вже 27 років і за весь цей час до нас із Політехнічного вишу жодного разу на екскурсію ніхто не прийшов. То як ці студенти вивчають поліграфічні технології? Думаю, ми мусимо зберегти наш унікальний заклад, Українську академію друкарства. Нам потрібні спеціалісти!»

«Наше студентство не вперше стикається із тим, що нас хочуть приєднати до іншого вишу, — нагадав голова профкому УАД Роман Марчук. — Спочатку це було у 2022 році, коли нас хотіли приєднати до ЛНУ ім. І. Франка. Тепер ситуація повторюється — тепер вже із НУ „ЛП“. Наші студенти згуртувалися, аби побороти цю несправедливість. Це все незаконно, бо нам не надали ніяких офіційних документів на приєднання, з нами не спілкуються, нас не чують, ми не отримували жодного зворотнього зв’язку від міністерства. Ми могли висловити свою думку лише в соцмережах, але відповідей навіть там не отримали. У Конституції України є право на освіту, де кожен студент може вибрати, де йому навчатися і ніхто не має права йому це заборонити. Тому ми будемо виборювати своє право на навчання, ми не здамося!»