«Хтось каже, що нас захищають гори, хтось каже — Бог…»

Закарпаття — один з небагатьох регіонів України, де у вересні навчальний рік стартував без онлайн та змішаної форми навчання. Тут школярі навчаються за шкільними партами. У Мукачево, що за 37 кілометрів від Ужгорода, яке журналіст «ВЗ» відвідала в рамках престуру Харківського пресклубу, на ремонт шкільних укриттів з початку широкомасштабного вторгнення рф виділили з міської скарбниці 23 мільйони гривень. Цьогоріч процес облаштування шкільних укриттів лише нарощує темпи. З казни виділили ще 5 мільйонів гривень. Підвали шкіл облаштовують wi-fi, кулерами з питною водою, підручниками, плазмовими телевізорами і навіть стаціонарними бібліотеками…

Заступниця міського голови Мукачево з питань діяльності виконавчих органів ради Юлія Тайпс розповіла для «ВЗ», що у Мукачево навчаються 17 тисяч школярів (загалом в територіальній громаді — 120 тисяч населення, у самому Мукачево — менш як сто тисяч осіб).

«Більшість шкіл мають хороші укриття, це переважно обладнані підвальні приміщення, — наголошує Юлія Тайпс. — Частина шкіл обладнана фортифікаційними спорудами-стінами на цокольному поверсі. Це не бомбосховище, а протирадіаційні укриття».

«На Закарпатті теж був приліт ракети (3 травня 2022 року влучання біля залізничного вокзалу у Воловці. — Авт.), ворог мав намір потрапити в електропідстанцію у горах, — розповів на брифінгу голова Закарпатської ОВА Віктор Микита. — Хтось каже, що нас захищають гори, хтось каже, що захищає Бог… Але прекрасно розумієте про те, що сучасні ракети можуть враховувати рельєфність. Якщо ворогу треба поцілити, то він буде пробувати. Наше ППО досить потужне. Завдяки ЗСУ до нас нічого не долітає. Можливо, були наміри, але ми цього не знаємо і ракети були збиті раніше».

«З першого дня війни у Мукачево зіштовхнулися з проблемою безпечного середовища для здобувачів освіти, — продовжує розмову Юлія Тайпс. — Для нас це стало викликом. Цей виклик подолали успішно. У нас всі школи та садочки міста навчаються в очній формі, навіть не в змішаній».

… Я відвідала загальноосвітню школу № 1 у Мукачево.

До широкомасштабного вторгнення рф школа носила ім'я російського поета Олександра Пушкіна і біля фасаду стояв його пам’ятник. Після 24 лютого 2022 року монумент знесли і школу позбавили статусу російського діяча… Зараз між двома розкішними ялинками біля фасаду школи — порожнє місце. Про монумент нагадують лише залишки невеличкого п'єдесталу.

Навчання угорською, чеською, російською і нарешті школа стала українською

Школу в Мукачево звели в XIX столітті. Спершу це була гімназія з угорською мовою навчання. У 1919 році тут викладали чеську мову. У той час це був найбільший навчальний заклад на території Підкарпатської Русі та всієї Чехословаччини. У роки Другої світової війни, після угорської окупації Закарпаття, у приміщенні гімназії працював військовий шпиталь. А навчання учнів проводили у сусідньому профтехшколі (тепер це трикотажна фабрика Мукачево). Визволення Закарпаття від німецько-угорської окупації в жовтні 1944 року дало можливість поновити роботу навчальних закладів Мукачево. Гімназія була перейменована у середню школу № 1, у 1947 році навчальному закладу було присвоєно ім'я Пушкіна. Мова навчання — російська.

«Тепер наша школа — це україномовний заклад, — каже директор СШ № 1 Микола Морека. — російську мову та літературу не викладаємо. За клопотанням колективу найменування Пушкіна теж вже немає. Це українська школа у Мукачево. Сьогодні тут навчаються 830 учнів 1−11 класів. Школа входить у ТОП-5 найбільших шкіл Мукачева».

«Взимку та влітку тут однакова температура — плюс 18 градусів»

Директор каже, що попри війну торік у школі мали змогу покращувати умови та побут вихованців. Було побудовано новий спортивний зал, облаштовано багатофункціональний спортивний майданчик, облагороджено територію школи.

При вході в укриття Микола Морека просить нашу групу звернути увагу на двері. Це спеціальні герметичні двері, які облаштовували в радянські часи в протирадіаційних укриттях. Укриття перебуває на обліку ДСНС Закарпатської області, як протирадіаційне з відповідним обліковим номером.

Директор показує запаси технічної та питної води, насоси для водопостачання, сучасні відремонтовані санвузли, меблі, парти, а також медичний пункт із запасом ліків.

В укритті трохи прохолодно. «Взимку та влітку тут однакова температура — плюс 18», — пояснює директор школи.

Кожен клас має свою спеціальну кімнату в підвалі, все позначено табличками. Товщина стін укриття — півтора метра. Микола Морека каже, укриття цілком безпечне, бо передбачалося, як протирадіаційне.

«На жаль, в цьому шкільному укритті не може одночасно поміститися уся наша школа, а лише до 500 дітей, — наголошує пан Микола. — Площа укриття — 230 метрів квадратних. Тих, кого не можемо в себе розмістити, відправляємо в сусідні укриття — в школу мистецтв. Для цього уклали договір, аби діти туди йшли під час повітряної тривоги».