«Розумне довкілля» у Хмельницькому починається з екопорад пса Гуфі

У Хмельницькому стартує будівництво сучасного сміттєпереробного заводу. Гроші на це отримують з трьох джерел. Окрім міського бюджету у 3 мільйони євро, 28 мільйонів кредиту візьмуть у Європейського банку реконструкції та розвитку та 5 мільйонів євро — грант ЄС. Міський полігон побутових відходів вичерпує свої можливості. Його, як і львівське сміттєзвалище, рекультивують та для екологічності засадять деревами. Місто на березі Південного Бугу вразило чистотою. Тут уже кілька років працюють майданчики для сортування сміття — пластику, скла, органічних відходів, а також здають на утилізацію небезпечне електронне сміття — від ртутних термометрів до старих мобільних телефонів.

Екологічну свідомість хмельничан плекають з дитячого садочка та школи. У Хмельницькому з 2021 року працює навчальний центр поводження з відходами «Гуфі-центр». Це єдиний в Україні креативний простір, де дітей та дорослих навчають, як сортувати сміття, як грамотно вдома сформувати відро з відходами. Навчальна екскурсія стартує із захоплюючого фільму про історію продукування сміття та засмічення планети. Потім — відвідини музею, де відвідувачам у формі ігор та креативних завдань доносять завдання на екологічну тематику.

Хмельницький «Гуфі-центр» відвідала журналістка «ВЗ».

У дзеркалі - забруднювач планети

«Заходячи в цю кімнату центру, гляньте в дзеркало!», — каже нашій групі представниця офісу проєкту «Розумне довкілля. Хмельницький» Світлана Каритун. Суть дзеркала не випадкова. Найбільший забруднювач планети — homo sapiens. За підрахунками американських вчених, людина продукує близько 700 кілограмів побутових відходів на рік.

При вході в музей є напис: «Сміття в довкіллі починається зі сміття в голові». Візитною карткою центру є собака Гуфі. Він є на логотипі центру, а також фігурує серед експонатів. Голос Гуфі звучить по всьому музею, вчить дітей правильно сортувати сміття. Гуфі озвучив український актор Євген Малуха, який свого часу став україномовним голосом знаменитого героя Гомера Сімпсона при дубляжі мультсеріалу. Пес Гуфі не випадково став амбасадором чистого Хмельницького. Собаку знайшли покинутим на міському сміттєзвалищі. Гуфі врятували життя, вилікували і пристосували до навчальних програм.

Зараз пес Гуфі прилаштований до сім'ї в Хмельницькому, яка займається збереженням довкілля. Гуфі є чотирилапим блогером цього містечка та своєрідним інформаційним каналом «Розумного довкілля». За характером пес спокійний, але справедливий. Коли побачить, що хтось кидає на вулиці сміття за рамки урни — робить зауваження гавканням. Якщо щось не так, то може й за штани потягнути.

«Гуфі - позитивний персонаж, — розповідає екоактивістка Ксенія Косюк. — Усіх, хто його бачив таку енергетику доброти, приязність, вони це переймають. Гуфі позитивний, добрий. Пес нікого не залишає байдужим».

«Хмельницький „Гуфі-центр“ — єдиний в Україні заклад, де навчають правильного поводження з відходами. Це комунальне підприємство „Спецкомунтрансу“, яке постало у приміщенні колишньої комунальної бібліотеки, — продовжує розмову Світлана Каритун. — За два роки центр відвідало 10 тисяч дітей та дорослих».

Поки наша група вивчала тонкощі чистого міста та домашнього простору, до «Гуфі-центру» зайшла група хмельницьких дошкільнят, серед яких були і діти з родин переселенців. Раптом почалася повітряна тривога. Усі діти попрямували в укриття. Спілкування з псом Гуфі діти продовжили після відбою тривоги.

У кімнаті сміттєвого жаху показані наслідки екологічної катастрофи

«Фішка» «Гуфі-центру» — кімната сміттєвого жаху. Тут є експонати, які показують наслідки екологічної катастрофи. А ще тут можна понюхати різні види сміття зі спеціальних пробірок: їжу Гуфі на п’ятий день, спалене листя, «аромат» сміттєзвалища, запліснявілий сніданок…

Кожен охочий може зіграти в музеї у баскетбол. Тільки у сітку треба кидати не звичний м’яч, а вид сміття, яке написане на таблиці (вибрати з-поміж інших видів відходів).

В окремій залі музею навчають тонкощів переробки сміття. Серед експонатів — лавка виготовлена з перероблених кришок, на яку можна всістися, аби починати книжку, чи переглянути на планшеті фільм про збереження довкілля в інших країнах світу. У музеї також є справжній екобус, який збирає по Хмельницькому небезпечні відходи і відвозить на спеціальний майданчик на подальшу переробку. В екобус можна сісти за кермо, сфотографуватися на згадку.

У залі для компостування сміття розповідають про небезпеку органічних відходів на сміттєзвалищі — виділення газу метану, який може спричинити пожежі та вибухи. Аби цього не сталося Гуфі радить запастися вдома компостером для переробки органіки. Щоправда, вартість компостера не кожному по кишені — 20 тисяч гривень. Плюс треба купити спеціальні відра для зберігання відходів, які пройшли через компостер. Кожен шар спресованих відходів пересипають мікроорганізмами, зокрема каліфорнійськими хробаками, які пришвидшують процес ферментації. Готові відходи можна використати, як добриво для рослин.

Є тут експонати радянських часів — спеціальні труби, які були вмонтовані у багатоповерхівках, аби мешканці зі своїх квартир кидали туди пакети зі сміттям. Такі труби, на щастя, ліквідували, бо там водилися щурі. Часто-густо такий метод викидання сміття перетворювався на антисанітарію в цілому мікрорайоні.

Відвідувачам музею показують, як колись неправильно позбувалися сміття з квартир і Гуфі застерігає: не можна так робити у XXI столітті. Гуфі радить вдома мати кілька відер не сміття — скла, пластику, залишків їжі. А ще собака радить придбати спеціальний прес для пластикових пляшок, аби зменшити їх об'єм у відрі. Екологи кажуть, пресування пластикових пляшок з-під води є гарантією того, що у вуличних контейнерах їх не будуть забирати, аби потім в них продавати на ринку молоко чи інші напої…

В окремій залі музею — модель рекультивованого сміттєзвалища. Дітям показують, яким буде міський смітник через кілька років — нічим не відрізнятиметься від лісу. Поруч постане сміттєпереробний завод. У музеї є і робоча модель сортувальної лінії майбутнього сміттєпереробного заводу. Лінія сортує всі види сміття, серед яких металеві предмети.

У Хмельницькому є спеціальна локація, де кожен охочий може відвезти непотрібні речі з дому, які не годяться для сміттєзвалищ: папір, картон, старі меблі, побутову техніку, одяг, сумки. Частину цих речей віддають на переробку. А ось деякі речі можуть отримати нового власника — телевізори, меблі, одяг, сумки… Сюди часто приходять ВПО, аби знайти меблі для свого помешкання чи одяг. На власні очі побачила, що стан деяких речей доволі хороший. Тут можна знайти навіть репліки сумок бренду Chanel.

Відсортовані пластикові пляшки здають на переробку. У Хмельницькому пластик використовують як вторинну сировину, а саме для виготовлення інших побутових речей — від кросівок до навушників. Кілограм пластикових пляшок закуповують по 6−15 гривень, у хід йдуть навіть брудні пляшки. Найдорожча пластикова пляшка — прозора, де була мінералка, найдешевша — пляшка з-під олії. Скляні пляшки переробні підприємства купують по 87 копійок за кілограм.