Громадянська війна «білих і пухнастих» антикорупціонерів
Шукаючи кримінал у діях керівника САП Назара Холодницького, НАБУ записало його антисемітські висловлювання
Тотальна недовіра — одна з найбільших проблем українського суспільства. Панує вона і у вищих ешелонах влади, і серед силових органів. Сумна ілюстрація до сказаного — історія із прослуховуванням заступника генпрокурора, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.
«Жучки» виявили у його службовому кабінеті, зокрема на стінці акваріуму, біля якого Назар Іванович знімав виробничі стреси…
Припускають, прихований мікрофон на посудині з екзотичними рибками таємно прикріпила завербована НАБУ прибиральниця.
Як відомо, відомство Артема Ситника просить у САП Назара Холодницького добро на оголошення підозри корупціонерам. Тобто працюють у зв’язці. Цього разу керівники двох антикорупційних органів виявилися по різні боки барикад.
Протистояння молодих й амбітних кадрів розпочалося чи не з першого дня існування їхніх структур. НАБУ звинувачувало САП, що остання «гальмує» їхню роботу. Натомість САП твердила, що детективи НАБУ часто ставляться до своєї роботи поверхнево, кладуть на стіл прокурору Холодницькому «сирі» справи. І це нібито загрожує їхнім розвалом у судах. Пригадую, коли торік у редакції «Високого Замку» ми брали інтерв’ю в Артема Ситника, він на запитання про «тертя» із САПом, тяжко зітхнувши, промовив: «Ох, цей ваш землячок…».
Ситнику увірвався терпець на початку зими, коли спалахнув скандал у ще одному «спорідненому» органі — Національному агентстві з питань запобігання корупції. Очільник одного з департаментів НАЗК Ганна Соломатіна звинувачувала керівника НАЗК Наталію Корчак, що тій протизаконно дає вказівки перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення Адміністрації президента Олексій Горащенков (на той момент — кандидат у директори Державного бюро розслідувань).
Однак гучну справу про тиск на незалежний антикорупційний орган почали спускати на гальмах. Артем Ситник дорікав за це Назару Холодницькому, який несподівано перекваліфікував кримінальне провадження, занизивши міру відповідальності головного фігуранта.
Запідозривши службовий злочин, директор НАБУ написав скаргу на керівника САП. Суд дозволив поставити «жучок» у кабінеті Холодницького, він провисів там кілька тижнів. Знаючі люди розповіли, що криміналу у розмовах пана Назара не зафіксували. Але «нарили» інший компромат — у своєму офісі посадовець такого високого рангу дозволяв собі антисемітські висловлювання. А це не тільки порушення службової етики…
Роздруківку скандальних розмов показали Холодницькому і натякнули, аби прощався з посадою. Назар Іванович роздумує. Експерти кажуть, що до Великодня питання буде вирішено. Очевидно, керівник САП прийме рішення після повернення з відрядження до Брюсселя. До речі, за тим же маршрутом до наших європейських партнерів полетів і той, хто «погубив"Холодницького, — директор НАБУ Артем Ситник.
Коментар для «ВЗ»
«Заяву про відставку Холодницький вже написав»
Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства:
Дивним видається намагання перевести всі стрілки на владу (Адміністрацію президента, Генпрокуратуру), які нібито грають проти Холодницького. Йдеться про розбіжності між НАБУ і САПом. Обидвох керівників призначали за конкурсом, давали їм великий кредит довіри. Тепер же бачимо, що НАБУ вишукує у Холодницького вади, проколи, вважаючи, що той працює не так, як треба.
Якщо підтвердиться інформація про антисемітські висловлювання, Холодницькому важко буде публічно заперечувати це. Такі речі не відповідають критеріям, які виставляють керівництву САП. За моєю інсайдерською інформацією, заяву про відставку Холодницький уже написав, але їй поки що не дають ходу.
Кого поставлять на його місце? Це інша історія. Головне — наскільки нове керівництво САП буде «більш договороздатним» з НАБУ? Питання в інституційних протиріччях між САПом і НАБУ. Це не особистий конфлікт Ситника і Холодницького.
Питання інше: НАБУ працює у просторі закону, чи ми бачимо намагання Ситника будувати власний політичний образ? І тут інтереси Холодницького (або інституції САП) і Ситника (НАБУ) можуть розбігатися. Навряд чи інший керівник САП підігруватиме у формуванні політичного образу керівника НАБУ. Подолати ці протиріччя можна шляхом більш чіткого розділення повноважень або зняття «подвійних прочитань» у повноваженнях САПу і НАБУ. Але бажання Ситника і його оточення піаритися на будь-якому «пчиху"-поданні викликають більше запитань, ніж схвалення…
Щодо «справи Соломатіної»… Особа, про яку йдеться, має певну історію стосунків із Ситником. Не знаю, де закінчуються їхні дружні стосунки і домовленості, а де починаються реальні звинувачення і бажання покращити роботу УАЗК. У цій історії надто багато спекуляцій і перекручень. Якщо Холодницький «підіграв» Адміністрації президента, то чому тоді генпрокурор дав дозвіл на прослуховування керівника САП? З іншого боку, якщо за всім цим стирчать вуха канцелярії президента, то чому Луценко «підігрує» НАБУ, а не Банковій?
Думаю, підстави для прослуховування Холодницького були. Але через бажання прискорити події НАБУ «злило» отриману інформацію у ЗМІ. І це вказує на те, що НАБУ бореться насамперед з Холодницьким.
