«На одного суддю лягає навантаження за чотирьох”
Поки складають іспити на профпридатність, справи у судах розглядають роками
В Україні триває переатестація суддів. Це неабияк гальмує роботу судів. Справи розглядаються роками! “У районному суді мою справу розглядали близько трьох років, - обурюється львів'янка пані Ірина. - В Апеляційному суді у Львівській області засідання кілька разів переносили. Помічник судді пояснив, що суддя хвора, адвокат каже, що це масове явище — справи “пачками” відкладають”.
Як повідомляє сайт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з 14 лютого по 15 березня 990 суддів з усіх регіонів України пройдуть дворівневий іспит у рамках кваліфікаційного оцінювання. Із цієї групи 442 є суддями першої інстанції, 548 – суддями другої інстанції. Процедура кваліфікаційного оцінювання, запроваджена у рамках судової реформи, є обов'язковою для всіх 5700 суддів місцевих та апеляційних судів.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) Сергій Козьяков каже, під час первинного кваліфікаційного оцінювання у 2016 році та конкурсу до Верховного суду у 2017 році кваліфікаційне оцінювання вже пройшли 500 суддів. Його мають пройти ще 5200 суддів. «Процедура передбачена для визначення здатності судді здійснювати правосуддя. Той, хто її не пройде, буде звільнений з посади», - заявив голова ВККСУ.
Чи отримаємо на виході чесних суддів? Наскільки фаховими є запитання у тестових завданнях? Знайома суддя розповідала, у тестах багато психологічних запитань. Є навіть запитання інтимного характеру...
Голова ГО “Центр протидії корупції” Віталій Шабунін припускає, що нинішні результати будуть ще гіршими, ніж попередні, коли обирали суддів до Верховного суду. “Торік був вибір кращий, - каже Віталій Шабунін. - Сама процедура свідчить, що метою Кваліфкомісії є не очищення системи, а легалізація старих гравців. Дивує один пункт: якщо рішення судді не було скасоване або за винесене рішення суддя не був притягнутий до відповідальності Вищою радою правосуддя, на його оцінювання це не вплине. Що це означає? Якщо cудді під час Майдану ухвалювали незаконні рішення (наприклад, такі, що стосувалися мирних зібрань або арештів майданівців), які не були скасовані, Вища кваліфікаційна комісія цього не братиме до уваги. За неправомірні рішення покарано лише 10% суддів. Отже, на виході отримаємо легалізовану стару систему”.
“Люди, які мають справи у судах, може і потерпіли б, якби знали, що судова реформа витіснить суддів-корупціонерів. І людина врешті-решт зможе добитися у суді справедливості. Якою має бути реакція суспільства у цій ситуації?” - запитую. “Є сенс терпіти, якщо через чотири місяці справу розглядатиме чесний суддя, - каже Віталій Шабунін. - А так люди і терпіти будуть, і тих самих суддів отримають. Щоб змінити судову систему, достатньо змінити 15 членів Кваліфкомісії. Для цього потрібне рішення парламенту або новий закон. Такі зміни необхідно було робити до початку судової реформи. Що робити з цим зараз, поняття не маю. Хоча влада подає судову реформу як велику перемогу”.
“Чимало суддів звільнилося з посади ще до переатестації. Є серед них і нечисті на руку. Якщо побачать, що система не змінилася, повернуться?” - питаю. “Пішли ті, хто думав, що їм не буде місця у новій системі. Але вже є випадки, коли судді поновлюються на роботі”, - додає громадський активіст.
Самі судді визнають, що судова реформа потрібна. Але перш ніж її запроваджувати, варто було б порадитися з рядовими суддями... Суддя Франківського районного суду Світлана Мартьянова каже, з 12 суддів правосуддя здійснюють четверо. “В інших закінчилися повноваження, є також інші причини, - каже пані Мартьянова. - Суддя змушений відкладати справу не на тиждень-два, а на місяць-два. Бо на одного суддю лягає навантаження за чотирьох суддів. У мене, наприклад, як у голови суду є понад дві тисячі справ. На жаль, люди цього не знають. Думають, судді спеціально затягують розгляд справ. Судова реформа безумовно потрібна. Але треба було так організувати процес, щоб у людей був доступ до правосуддя. Усі пишуть, що судді погані. Але суддя не може слухати справи 24 години на добу”.
Зі слів Світлани Мартьянової, у Франківському суді ще ніхто з суддів не пройшов переатестації. “Є інформація, що до червня усі судді складуть іспити. Але ще є тести з психології, співбесіди — скільки на це піде часу, невідомо”, - каже голова районного суду.
А тим часом...
У вівторок, 20 лютого, Вища рада правосуддя (ВРП) під час чергового засідання прийняла рішення звільнити із займаної посади суддю Сихівського районного суду Львова Еллі Радченко - на підставі п. 3 ч. 6 ст 126 Конституції України. Цією статтею Коституції України передбачено, що суддю може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності через «вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді». Це перший випадок звільнення з роботи судді у Львові за порушення суддівської присяги.
Дисциплінарну справу проти Еллі Радченко відкрили у травні 2017 року після скарги Львівської міської ради та відсторонили її від посади. Суддя своєю ухвалою заборонила зносити незаконно побудований ресторан «Хутірець» у Львові, що на вул. Боднарській, 4. Еллі Радченко намагалась оскаржити рішення про своє відсторонення, однак у січні 2018 року ВРП прийняла рішення не поновлювати її та продовжити розгляд дисциплінарної справи проти неї. Власник ресторану Роман Михайлів стверджував, що за документами на місці «Хутірця» немає ресторану, а лише житловий будинок, у якому, до того ж, прописані неповнолітні діти...
