На що НАДІЯвся Путін?

Поки Надія Савченко підвела останню риску у своєму невільницькому календарі (706 днів у російських застінках!), до історії з її звільненням додалося чимало запитань. Головне з них - що виторгували у Кремлі в обмін на «вольну» для української льотчиці? Хоча на передній план напрошуються і ще кілька важливих моментів. Що і на чию користь зміниться із поверненням Надії на політичній карті України? Чи в якій, скажімо, іпостасі варто чекати реінкарнації «душспасителя» Савченко Медведчука?

У «Батьківщині» вже озвучили, що у Верховній Раді нардеп Савченко працюватиме у Комітеті з питань нацбезпеки й оборони. Зробили це з особливим акцентом на тому, що «Надія є невід’ємним членом команди «Батьківщини» (чи не поспішили з такою монополією?). Й анонсували перший робочий день Савченко вже наступного пленарного тижня, який стартує 31 травня. А вже у червні Надію очікують у Страсбурзі — на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (Савченко є членом ПАРЄ). Зі своєю надією чекають червня й у Кремлі, сподіваючись почути з Брюсселя хоча б пом’якшувальний санкційний вирок для РФ (саміт, на якому ЄС має ухвалити чергове рішення щодо антиросійських штрафних заходів, пройде 28-29 червня). Чи може розраховувати Путін на санкційні поступки після «гуманного жесту» (як це подають у Білокам’яній) зі звільненням Надії Савченко? Прогнози неоднозначні. Наразі сигнали з Заходу для Кремля малообнадійливі. З Європарламенту звучать заяви про те, що звільнення Росією українських заручників недостатньо для перегляду санкцій. Це, мовляв, лише частина Мінських домовленостей, головні пункти яких у Кремлі і досі виконувати не поспішають.

Нагадали Путіну про зобов’язання у рамках «Мінська» й у Держдепі США. «Звільнення Надії Савченко є важливою частиною виконання зобов’язань Росії щодо Мінських угод, і тепер повинні послужити стимулом для їх повної реалізації», - йдеться у заяві держсекретаря Джона Керрі.

А після прес-конференції (напередодні саміту «Великої сімки») голови Європейської Ради Дональда Туска у Путіна, мабуть, нервовий тік почався. «Хочу чітко заявити, що наша позиція щодо Росії, включаючи економічні санкції, залишатиметься незмінною, поки Мінські домовленості не будуть повністю реалізовані. На жаль, у їх реалізації набагато менше прогресу, ніж ми сподівалися рік тому. Упевнений, що ЄС продовжить санкції?, і нам не знадобиться особлива дискусія з цього приводу», - заявив Дональд Туск.

У непохитності позицій Заходу запевняють й українські дипломати. «В ЄС звільнення Надії Савченко не сприймають як привід пом’якшувати санкції проти РФ», - написав у своєму Facebook постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба. І додав: українська сторона не брала на себе жодних додаткових зобов’язань в обмін на звільнення льотчиці. «Нічого, крім Єрофеєва й Александрова, ми Росії не обіцяли», - заявив дипломат.

Проте насправді для Кремля не все так плачевно, як здається. Певного ефекту у Москві все ж досягли, пише, наводячи свої аргументи, редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко. «Завдяки звільненню Савченко, - каже, - РФ звела до нуля шанси, що санкції продовжать на рік». Найімовірніший варіант — чергова санкційна піврічка. За цей час Росія сподівається докласти максимум зусиль для пом’якшення санкцій у грудні.

Що кажуть експерти

Юрій РОМАНЕНКО, політолог

Звільнення Савченко є величезною поразкою Путіна і Росії. Упродовж двох років Росія розповідала усьому світові про те, як спіймали страшну злочинницю, яка причетна до вбивства російських журналістів. Її засудили до тривалого ув’язнення, і раптом ця злочинниця опиняється на волі. І заради кого? Заради двох так званих ополченців (як говорило російське МЗС), які після обміну замість Луганська чи Донецька чомусь летять до Москви. Злочинницю обмінюють на якихось «забулдиг», і весь світ, мовляв, сприймає це як слабкість Путіна. Бо чому, питається, Путін це зробив? А тому, що зателефонував Обама і сказав: «Якщо не випускатимеш Савченко й інших українських в’язнів, тобі буде ще гірше, ніж зараз». Після такого кожен «російський патріот» має спитати себе: «Якщо сьогодні випустили Савченко, то завтра випустять «іділівців», яких ловлять у Дагестані? Бо Путіну знову хтось подзвонив? Прем’єр Медведєв сказав у Криму, що грошей немає. Виходить, їх справді немає? І через це у Кремлі готові йти на все, що завгодно: випускати Савченко і так далі». Казка закінчилася. 25 травня стало переломним моментом у новітній російській історії.

Євген МАГДА, політолог

Причин, чому Путін вирішив відпустити Савченко, може бути кілька. Найочевидніша: помилування Савченко для російського президента — вагомий аргумент у боротьбі за послаблення західних санкцій. Ще один резон — якщо у російській тюрмі Савченко була проблемою для Путіна, то після повернення до Києва вона може становити загрозу для української влади. Не виключено, що такі висновки зробили російські аналітики. Ймовірно, тому для повернення Савченко обрали саме дату другої річниці обрання Порошенка президентом.

Микола ВОРОБЙОВ, директор Центру східноєвропейських перспектив

В усій цій історії після самопочуття Надії мене хвилює ціна питання і захищеність українських інтересів. Думаю, діапазон для торгу був дуже широким: починаючи від часткового зняття санкцій з РФ і закінчуючи виконанням Україною своєї частини Мінських домовленостей. Починаючи від припинення бомбардувань опозиційних сил у Сирії і закінчуючи припиненням потоків біженців у країни ЄС. Починаючи від згортання війни на Донбасі та «мирової» Кремля з Заходом і закінчуючи гарантіями, що Україна не стане членом НАТО/ЄС найближчі п’ять-десять років. Крім того, у Путіна не можуть не знати, що Савченко стане яблуком розбрату в українській політиці і за неї почнуть боротьбу найвпливовіші клани, від президента до Тимошенко, включаючи олігархів, які за ними стоять. Все це помножується на падіння соціалки, примус до «Мінська», переключення уваги Заходу на більш гарячі регіони. Думаю, за останні два роки у Кремлі трохи навчилися воювати у дипломатичному плані, і до цього треба бути готовими.

Зоя СВЄТОВА, російська журналістка, правозахисниця

Є версія, що Путін звільнив Савченко, щоб ускладнити життя Порошенку. Довіра до Савченко, її авторитет в Україні дуже високі, чого не скажеш про ставлення до українського президента. Але це лише версія, яка має право на існування. Як і інша: звільняючи українських політв’язнів, засуджених у Росії, Путін сподівається на пом’якшення європейських санкцій. Є і третя версія: в обмін на Савченко Порошенко пообіцяв Путіну, що погодиться на вибори в «ДНР» і «ЛНР». Яка з цих версій правильна і що насправді змусило Путіна «виявити гуманізм», наразі не зрозуміло.