«Правосуддя» продано. А де раритетні скляні панно?

Старовинні львівські аптеки (їх залишилося хіба з десяток!) - настільки вишукані, що в кожній хоч зараз відкривай аптеку-музей. На жаль, цього статусу удостоїлася лише аптека «Під чорним орлом», що на вул. Ставропігійській, 1.

А шкода, бо статус музею захистив би інші раритетні осередки Гігієни й Ескулапа, які потроху зникають з мапи нашого міста.

Одна з них - аптека «Під Фемідою», що на розі вулиць Дорошенка і Словацького (офіційна адреса - вул. Дорошенка, 36). Цього року аптека мала б «відсвяткувати» 115-літній ювілей. Ще донедавна вона тішила око своїми раритетними вітринами з травленого скла. Саме завдяки їм аптека потрапила у туристичні путівники Львова. Так, у путівнику Ксенії Бородін та Іванни Гонак «Міське життя на повсякдень» (серія «Львів по-польськи») йдеться, що тут була чи не єдина титульна аптечна вивіска - панно із травленого скла із зображенням Феміди, Гігієни та Ескулапа, а також напис Apteka pod Temida, Fryderyka Dewechego.

Та сьогодні туристу залишається хіба помилуватися фотографіями цих раритетних вітрин у путівниках. Бо зараз вікна цієї установи забиті фанерними плитами. Невідомо, куди поділися автентичні вітрини і меблі, які прикрашали інтер’єр. Час від часу видно, що в середині об’єкта працюють робітники. Чи не з’явиться у цьому приміщенні черговий “тематичний” ресторан?

Ще у 2009 році тодішній депутат Львівської міської ради Тетяна Крушельницька зверталася до міського голови Андрія Садового з проханням стати на захист аптеки-музею «Під Фемідою». «Аптеці-пам’ятці підняли орендну плату майже у 30 разів, що спричинило доведення її майже до банкрутства, - заявила депутат. - У Львові залишилось лише кілька таких аптек, що й досі зберегли автентичний інтер’єр, меблі та аптекарський посуд. І однією з них є аптека «Під Фемідою». Більше століття ні вій­на, ні зміни державних устроїв не могли змінити ні функції приміщення, ні автентичних інтер’єрів, вітражів, меблів і посуду аптеки (у 80-х роках їх не дали викинути працівники аптеки)… Такі аптеки повинні бути гордістю міста, проте деякі львівські чиновники успішно сприяють знищенню таких закладів, шантажують завідувачів аптек, пропонують певні умови для вивільнення приміщень і їх захоп­лення».

У 2010 році журналісти видання ZAXID.NET проводили розслідування щодо цієї аптеки. Як розповідала тоді завідувачка аптеки «Під Фемідою» Надія Лисевич, завдяки зусиллям працівників вдалося зберегти автентичні меблі: «За радянських часів тут списали всі меблі, натомість хотіли встановити «модні» на той час — пластмасові. Працівники у 1980-х рр. обстоювали “рідні” аптеці меблі. Усі шафки самотужки реставрували по ночах, бо вдень працювали. Усі шухлядки дотепер працюють, хоч аптеці понад 100 років».

Торік в одному з інтернет-магазинів з’явилося оголошення про продаж за 40 тисяч гривень старовинних меблів з аптеки. “Аптека існує понад 100 років, безліч стелажів, полиць, ящиків, прилавки, вітрини, рецептурний стіл. Матеріал - дерево, мармур, склошліфування, бронза. Продаються усі меблі. Підійде для аптеки або тематичного кафе”, — нахвалював свій «товар» продавець.

Торік аптеку «Під Фемідою» було продано з аукціону. Як розповіла «ВЗ» в. о. начальника відділу реформування власності управління комунальної власності ЛМР Марія Жишкович, згідно з результатами торгів, які відбулися 6 березня 2015 року, об’єкт продано за 10 мільйонів 400 тисяч гривень (в тому числі 20% ПДВ). Покупець - Маланяк Світлана Володимирівна (фізособа). «Укладено договір купівлі-продажу. Покупець виконав умови за договором, тобто провів оплату і, очевидно, вже зареєстрував своє право власності, - сказала Марія Жишкович. - Відповідно до умов договору, за покупцем залишилися певні зобов’язання. Серед них - подальше використання об’єкта нерухомого майна, що відчужується (аптека), з обов’язковим збереженням цінних мистецьких речей - автентичних меблів, вітражів, які є невід’ємною частиною інтер’єру. Враховуючи, що ця умова включена до оголошення і до договору купівлі-продажу за листом управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (це є їхній профільний напрям), працівники управління періодично виходять на об’єкт і відслідковують збереження меблів, вітражів тощо».

Довідка «ВЗ»

У 1901 р. Фредерик Девехе заснував аптеку «Під Фемідою», емблемою якої була богиня справедливості і правосуддя Феміда. Феміда не мала нічого спільного з медициною. Існують дві версії такої несподіваної назви. Згідно із першою, на другому поверсі була приймальня приватного адвоката Зигмунта Лезера, тому аптека справді перебувала «під Фемідою». Згідно з іншою версією, власник Фредерик Девехе пройшов тернистий життєвий шлях: брав активну участь у профспілковому русі фармацевтів, був найманим працівником, відчув несправедливості життя. Тому у своїй аптеці ніколи не ображав підлеглих, що й декларував у назві.

Фредерик Девехе провадив аптеку до 1935 р. «Під Фемідою» була невеличкою, скромно обладнаною, але приваблювала людей тим, що ліки в ній відпускали за низькими цінами, а інколи й безкоштовно - для незаможних. Після смерті власника у 1935 р. аптеку успадкувала його донька Яніна Девехе. За радянських часів це була аптека №33. У 1996 р. їй повернули історичну назву «Під Фемідою».

У Львівському центрі міської історії є фото 1918-1919 рр., де видно перспективу вулиці Дорошенка (тоді Сикстуська) з аптекою «Під Фемідою» на розі. Аптека опинилася на лінії вогню під час боїв польсько-української війни. На фото видно, що стіни будинків посічені кулями, але вітражі аптеки дивним чином вціліли.

Фото автора