Одну з вулиць у Бистриці назвали іменем Атени Пашко
На Дрогобиччині ще одну вулицю перейменували. Дійшла черга і до села Бистриця, яке входить до складу Дрогобицької ОТГ
Тут у сім'ї місцевого вчителя німецької мови та стародавньої історії Василя Пашка 10 жовтня 1931 року народилась знана українська дисидентка, поетеса, колишня голова Союзу українок Атена Пашко, дружина В’ячеслава Чорновола. У кращий світ відійшла 12 березня 2012 року. На прохання громади села вулицю Миру перейменували на вулицю Атени Пашко.
У Бистриці, звісно ж, пишаються своєю односельчанкою, яка так гідно, нічим не поступившись, коли справа стосувалась ціннісного вибору, пройшла свій життєвий шлях. Атена Пашко, яку батько «нарік» іменем грецької богині мудрості Афіни, мала ще одне ім'я — Святомира. Його отримала під час хрещення від місцевого священника. Атена — Святомира — її повне ім'я.
Не дивно, що під час голосування за перейменування вулиці Миру у Бистриці, не було нікого, хто мав би якісь «застереження» чи «зауваження». Так у Дрогобицькій ОТГ буває не завжди. Але це не заважає звільняти громадський простір від імен та символів, які, полонивши свідомість українців, багато років допомагають росії тримати нас у полі власного пропагандистського впливу. Обманювати, видавати брехню за правду, повсюдно утверджувати фальш, яка їхні злочини прикриває - у цьому змаганні з рашистами ніхто не зрівняється. Цим пояснюється і таке ганебне для нас явище, як масштабний колабораціонізм з ворогом на східних теренах нашої держави. Коли щось брехні стосується, рашисти — правдиві «чемпіони» світу. Залишені ними нам у «спадок» невинні, на перший погляд, назви діють, як справжні міни. Вважай, що пропав, якщо пильність втратив.
У Дрогобичі триває масштабна та системна дерусифікація. Як інформує пресслужба міськради, лише упродовж останнього часу перейменовано близько 20 вулиць з радянськими назвами та рашистським «душком». Дуже делікатно, відповідно до вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», здійснюються перепоховання останків полеглих під час Другої світової війни. Одним із таких прикладів є рішення сесії міськради про перенесення з публічного громадського простору могил радянських воїнів у двох місцях — із «Кладовища радянських воїнів» або ж «Вічного вогню», як неофіційно називають це місце, та з двох захоронень у селі Михайлевичі.
