До редакції «Високого Замку» навідалися снігурі…

У розпал напруженого дня з випуску газети під нашими редакційними вікнами з’явилися ті, що своєю присутністю цю напругу розбавили і додали ще більшого настрою до роботи. То були… снігурі. «Зимові», як усім нам здається, птахи у погідний березневий день всілися на ясенах, що ростуть впритул до наших вікон, і з великим задоволенням спритно лускали їхні насіння — гвинтоподібні крилатки-вертольотики. Обідня трапеза рідкісних пернатих привертала нашу увагу так само, як їхні, малинових барв животики…

Гніздяться у Карпатах і на Волині

Більше про цих симпатичних птахів кореспондентові «Високого Замку» розповів президент Західноукраїнського орнітологічного товариства, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Андрій Бокотей:

—  Так, снігурі прилітають до нас на зиму, але можуть затриматися тут і довше, аж до квітня. Тим більше, якщо є вдосталь корму. А потім відлетять, на широтах Львова, Тернополя їх не буде. У західній частині України вони гніздяться у Карпатах, на півночі Волинської області, наприклад, у Шацькому національному парку.

Снігурів у нас взимку досить багато, однак люди їм мало бачать, бо ці птахи завжди тримаються високо у кронах дерев. Вони — зерноїдні, харчуються здебільшого насінням ясена і клену, яких досить багато росте у Львові. Насінинки цих дерев — їхній улюблений корм. Попри те, можуть їсти горобину, інші ягоди, які на зиму залишаються на деревах. Коли на ясенах вже не зостається для снігурів їжі, вони, як і чижі, люблять перебиратися на такі екзотичні дерева, як багряник японський, де теж багато насіння. Ці екзоти ростуть і у Львові.

Орнітологи знають їхні голоси, я, ідучи львівськими парками, чую снігурів щодня. Зокрема, у мікрорайоні Майорівці їхні позивні лунали ранками упродовж всієї зими.

Як росіяни приплели птахів до політики

— Як відомо, всі птахи корисні, а чим стають у пригоді нам снігурі? — поцікавилися ми у нашого співрозмовника-науковця.

— По-перше, вони дуже гарні! — каже пан Андрій. — Снігур — надзвичайно естетичний, привабливий птах. У нього дуже гарна, мелодійна, зі скрипами-посвистами пісенька! Під час споживання корму снігурі розсівають на землю насіння ясена, клена, і у такий спосіб сприяють їхньому розселенню.

Наостанок ми поставили професорові питання не зовсім за темою, але яке теж стосується снігурів:

— На початках війни російська пропаганда, говорячи про «українських нацистів» стверджувала, що у наших у школах дітей привчають любити, підгодовувати синичок, бо вони, мовляв, мають жовто-синє оперення, і водночас — знищувати червоногрудих снігурів, які нібито є птахами російськими. Що на це скажете?

— Це маячня, чергові російські фейки! Тут і коментувати нема що! Українці люблять усіх птахів, від кольору їхнього пір'я наше шанобливе ставлення до пернатих не залежить. Ситуацію з російськими фобіями, напевно, швидше міг би прокоментувати психіатр…

І ще цікавинки про снігурів

• Появу снігурів вважають доброю прикметою — цих птахів називають символом любові і приємних звісток.
• Наукова назва снігурів з латині перекладається як «вогненний».
• Низ тіла самок снігурів і молодих птахів забарвлений у рожево-сірий колір, самців — у рожево-червоний.
• Під час споживання ягід снігурі витягують і з'їдають насіння, залишаючи м’якоть.
• Крім насіння, ягід і бруньок, снігурі харчуються павуками.
• Співають самці снігурів, самки лише зрідка підспівують їм.
• Голос цих птахів іноді нагадує металевий скрип або свист, снігурі успішно копіюють наспіви і мелодії інших птахів.
• Влітку і навесні снігурі додають в своє меню яєчну шкаралупу, глину, крейду, коників і борошняних черв’яків.
• У сім'ях снігурів панує цілковитий матріархат — усім укладом життя керують самки.