Олена Розвадовська, Мішель Обама і ще 98 жінок
Було це давно. Мій добрий приятель Петро Розвадовський, який тоді працював заступником головного лікаря трускавецького санаторію «Янтар» (свого часу ми квартирами у місті-курорті обмінялись: він перебрався до мікрорайону на вулиці Стебницькій, а я — в аналогічне помешкання на вулиці Івана Мазепи), запропонував на своєму власному автомобілі до батьків поїхати. Він — до своїх на Косівщину, я ж за спільним з ним маршрутом — на Чернівеччину
Худенька, бліденька, перевтомлена
Як і належить гарному батькові, прихопив із собою своїх двох донечок, за якими бабця з Косівщини заскучила. Упродовж чотирьох годин, скільки тривала наша спільна мандрівка (розійшлися ми у Снятині, де я на чернівецький автобус пересів, а Петро з доньками на Косів повернули), кілька разів довелось зупинятись. Як і всіх дітей в такому віці, дівчаток захитувало. У такі хвилини турботливий татусь, зупинивши авто, брав своїх спадкоємниць за руки і, тривожно похитуючи головою, допомагав справлятись з черговим приступом нудоти. Через деякий час, наковтавшись свіжого повітря, дівчатка, всівшись на свої місця ззаду, не забували перепитувати батька, чи довго ще їхати. Не знаю чому, але найбільше батько за одну з них, Оленку, хвилювався. Худенька, бліденька, перевтомлена. Таким вона з тієї поїздки запам’яталась. Така собі безпомічна квіточка, що постійного уважного догляду потребує.
Разом з Оксаною Забужко та Іриною Ставчук
Ціле життя з тієї пам’ятної поїздки минуло. Час безпомічності для Оленки Розвадовської давно завершився. Вона не просто виросла та подорослішала. Своєю невтомною працею, волонтерським подвигом увагу цілого світу привернула. За підсумками цього року сьогоднішня киянка Олена Розвадовська, яка народилась та закінчила шкільне навчання у Трускавці, як і дві інші її співвітчизниці, письменниця Оксана Забужко та спеціаліст з питань кліматичної політики Ірина Ставчук, зарахована до проєкту BBC «100 жінок». Як зазначено у положенні BBC про принципи добору номінанток проєкту, у такий спосіб престижна британська телерадіомовна корпорація щороку визначає сто жінок з усіх куточків світу, які надихають та впливають на всіх жителів планети. Своїх кандидаток, до складу яких тепер, наприклад, потрапила й дружина колишнього президента США Барака Обами, Мішель Обама, корпорація шукала у заголовках новин, серед тих, хто упродовж останніх дванадцять місяців найбільше спромігся вплинути на важливі світові події та став позитивним прикладом для наслідування.
Як стверджував найвідоміший у світі англієць
Не помітити подвижництва Олени Розвадовської, місія якої, яку сама собі й постановила, полягає в тому, щоб допомогти українським дітям від травм війни оговтатись, неможливо. Свій благодійний фонд «Голоси дітей» створила у 2019 році, через чотири роки після того, як у прифронтових районах Донбасу почала волонтерити. Сьогодні у створеному колишньою худенькою, перевтомленою від далекої дороги дівчинкою фонді у 14 центрах 100 психологів працює. Десятки тисяч дітей та їхні батьки, отримавши безоплатну допомогу, не зламались, таки оговтались від жахіть війни. Документальний фільм про дитячий притулок «Будинок зі скелі», у створенні якого взяла участь і Олена Розвадовська, — номінант на премію «Оскар 2023». Разом з командою видала книгу «Війна голосами дітей». Наша краянка, як і 99 інших обраних до проєкт ВВС жінок, власним прикладом демонструє, як важливо у житті не здаватись, не пасувати перед, здавалось, непереборними викликами. А сумлінно та натхненно працювати там, де можеш та до чого покликання маєш. І, як постійно стверджував найвідоміший у світі англієць, ніколи не здаватись, ніколи не здаватись, ніколи не здаватись.
