«Тату, дякую тобі, що ти навчив мене любити мову»

За участю газети «Високий Замок» 27 жовтня, у День української писемності, встановлили Рекорд України.

Наша постійна читачка Христина Гоянюк у редакції нашої газети, у кабінеті головного редактора, писала свій рекордний 23 диктант. Це найбільша кількість написаних щорічних радіодиктантів!

Для «високозамківців» (та й не лише для нас) пані Христина — приклад. Бо саме завдяки її ентузіазму і наполегливості багато хто з нас писав диктант Національної єдності вперше. А тепер ми дали собі слово, що будемо це робити щороку!

У 2020 році пані Христина стала єдиною українкою, хто написав радіодиктант без єдиної помилки. Тоді текст читала відома українська акторка Римма Зюбіна. Коли Зюбіна довідалася, хто «здобув пальму першості» з грамотності, вирішила, що має зустрітися з пані Христиною. А вже наступного дня з цією приємною жінкою, яка безмежно любить українську мову, зустрілася і журналістка «ВЗ».

Три роки тому я на власні очі бачила той шкільний зошит, у якому пані Христина вчилася каліграфічно писати, а також її щоденник з 1957-го, у якому були лише «п'ятірки».

І от цього року пані Христина у нашій редакції писала свій 23-й диктант. Я бачила, як у жінки тремтіли руки — вона так хвилювалася, ніби зараз мало відбутися щось неймовірне. «Пані Христино, — намагалася я її заспокоїти. — Все буде добре. Ви ж — професіонал». Христина Гоянюк перед початком перехрестилася і задумалася. Я зрозуміла — жінка у думці мовить «Отче наш…».

— Коли сідаю писати кожен диктант, кажу: «Тату, дякую тобі, що ти навчив мене любити мову. І той диктант я присвячую тобі», — розповіла пані Христина. — Мій батько працював в освіті близько 50 років — був директором школи у Бориславі, навчав дітей української мови та літератури, мама — вчителька молодших класів. Пригадую, ми у школі писали перекази, твори. Мені здається, що теперішні учителі самі не вміють грамотно писати.

Я вчилася не в тій школі, де працювали батьки. Вони не хотіли, щоб хтось міг дорікнути батькам, наче мені завищують оцінки. То я щодня йшла два кілометри до своєї школи, а потім стільки ж назад. Коли тато знав, що у мене наступного дня диктант, казав: «Сідай, будемо писати». Тато мене вчив, що слухати треба дуже уважно, бо вчитель дає підказку, де треба поставити кому, а де — тире. І я переконалася: якщо уважно слухати вчителя, чи ось тепер диктора, це вже 90 відсотків правильно написаного диктанту. І наказував: ніколи не виправляти того, що вже написала. І саме так уважно я тоді слухала актрису Римму Зюбіну, яка чітко і настільки доступно прочитала диктант, що у мене не було жодного сумніву, де маю який розділовий знак поставити. І так само уважно слухаю усіх знаменитостей, які читають диктант. От торік радіодиктант читала відома українська актриса Ада Роговцева. На жаль, тоді я припустилася лише однієї помилки. А цьогоріч актор Олексій Гнатковський, на мою думку, читав занадто швидко. Можливо, для молоді це нормально. А от для старшого покоління бажано читати повільніше.

Чи знадобилося пані Христині у житті таке гарне знання мови? За її словами, «звісно, бо українську мову повинен знати кожен українець. Бо якщо не знає рідної мови, то який він тоді українець?!». Бактеріолог за освітою, пані Христина переконує — це так престижно знати українську мову!

Але не лише любов’ю до мови живе пані Христина. У неї є прекрасне хобі. Вона — майстер спорту з розв’язування кросвордів!

— Колись один із популярних журналів приблизно 13 років тому започаткував таку акцію: збирав своїх читачів і організовував розв’язування кросвордів. До Львова приїжджав представник з Києва, нам давали аркуш з кросвордами, за 20 хвилин треба було всі клітинки заповнити. У мене срібний значок кандидата у майстри спорту з розв’язування кросвордів і золотий — майстра спорту з кросвордів.