Ліщина рясна – як дощі...

Юних горіхів на її гіллях у зелених «пелюшках» доволі багато, чекають осені, щоб вдосталь порадувати смакотою нас з вами і білочок. Та чи дочекаємося цих поживних зернят?

Мої земляки давно наслу­хані про повір’я, яке гласить: якщо 7 липня, у свято Івана, йтимуть дощі, ліскових горіхів (так на Тернопільщині нази­вають плоди ліщини) не буде, вони замокнуть, не дозріють. І навпаки: буде у цей празник сонячно — чекайте щедрого урожаю вилушків (так у нас називають достиглі горіхи, які самі вилущуються із зеленого лона-кошичка).

У свято Івана з ранку до обіду лило наче з відра. Якщо вірити повір’ю, на го­ріхи-вилушки у вересні нам сподіватися годі. Поживе­мо — побачимо. Але щось мені підказує, що матінка-природа внесе приємну для всіх нас корекцію — і наша дітвора матиме чим смаку­вати. Та й господиням буде чим прикрашати торти, буде що додавати до різд­вяної куті…

З лісковими горіхами пов’язане ще одне спосте­реження мудреців — синоп­тичне. Вони кажуть: якщо багато горіхів росте на ліщи­ні — сподівайтеся холодної багатосніжної зими. Мовляв, завбачлива природа думає про тих, кому може бути у стужу сутужно, тому й проду­кує у збільшеному обсязі свої продовольчі припаси.