Що дасть додатковий рік у школі?
Як заявив міністр освіти і науки Сергій Квіт, з наступного навчального року Україна перейде на 12-річну середню освіту.
Ще кілька місяців тому йшлося про перехід на 12-річне навчання з 2017-го. Тепер же в освітянському відомстві заявляють, що додаткові роки навчання запровадять вже з наступного року. “Цей перехід не буде одномоментний. Ми зможемо організувати і матеріально-технічне забезпечення, і кадровий склад”, - сказав Квіт. Чи справді 12-річне навчання так необхідне українській освіті, “ВЗ” дізнавався у експертів освітньої галузі.
«Треба змінити методику навчання у старшій школі»
“Ця реформа має сенс лише за умови, що будуть змінені як навчальні плани та програми, так і підхід до навчання, його методика, - пояснила “ВЗ” експерт аналітичного центру “CEDOS” Ірина Когут. - Нині методика викладання у старшій школі, тобто у 10-11 класі, нічим не відрізняється від викладання у решті класів. Це не логічно. Як наслідок, діти виходять зі школи не підготовленими ні до навчання в університетах, ані до навчання у професійних закладах, ні до життя загалом. Їхні знання і навички дуже теоретичні. Дітей не навчають застосовувати ці знання, самостійно шукати інформацію”.
За словами Ірини Когут, реформа покликана передовсім змінити підхід до навчання саме у старшій школі. “Учень міг би вибирати собі навчальні дисципліни, - каже експерт. - Завдяки цій варіативній складовій старша школа стане більш схожою на університет. Саме так це відбувається у більшості країн Європи, у США. Дванадцять років навчання — загальноприйнята практика. Мені складно згадати хоча б одну розвинену країну, де навчання триває менше 12 років (у деяких 13). Принцип такий: обов’язкове навчання, умовно кажучи, до 9-10 класу, тобто до 15-16 років. А потім — старша школа, де навчання є повністю безкоштовним і доступним усім учням, але не обов’язковим. Дитина може вибрати — йти у професійний заклад чи у старшу школу”.
«Вісімнадцять років — саме той вік, коли людина може усвідомлювати свої кроки»
“У реформі освіти має бути представлена дванадцятирічна система навчання за структурою: п’ять років початкова школа, чотири роки — основна, і три — старша профільна. Така дванадцятирічка нам необхідна. Це не просто додатковий рік — це нові програми навчання”, - розповіла “ВЗ” голова комітету Верховної Ради з питань освіти і науки Лілія Гриневич.
За її словами, експерти, які протягом двох років розробляли громадський законопроект “Про освіту”, виходять з того, що перший клас треба починати із шести років. “Шестирічних слід навчати не так, як семирічних, - каже пані Гриневич. - Варто враховувати їхні психо-фізіологічні особливості. Це ще маленькі діти. З ними потрібно гратися та розвивати їх емоційний інтелект... Першачки-шестирічки випустяться у 18-річному віці. Вісімнадцять — саме той вік, коли людина повністю може усвідомлювати свої кроки. У більшості країн Європейського Союзу повну загальну освіту завершують у вісімнадцять-дев’ятнадцять, а то й у двадцять років. Це той вік, коли найоптимальніше можна зробити свідоме обрання професії. Нині часто маємо такі ситуації, коли не дитина вирішує, куди вона хоче вступати, а батьки за неї це роблять. Згодом ця людина розуміє, що це не її вибір і не там вона хотіла навчатися... Випуск зі школи у вісімнадцять років — це нормально”.
«Учням би дебет від кредиту відрізнити, а не тангенс від котангенса»
Утім, більшість батьків не погоджується з думками освітянських експертів щодо покращення системи освіти у школах шляхом 12-річного навчання. “Не впевнена, що додатковий рік щось дасть, - пояснила “ВЗ” мати потенційного учня дванадцятирічки пані Світлана. - Перш за все треба реформувати початкову школу. Якщо навчити дитину вчитися у початковій школі, вона і в старшій не халявитиме. Діти просиджуватимуть за партою зайвий рік і йтимуть зі школи дорослими... Дехто у такому віці вже про заміжжя думає. Не уявляю свого старшого сімнадцятирічного сина, який зараз навчається у коледжі і має зріст понад 180 сантиметрів, за шкільною партою... Учням би дебет від кредиту відрізнити, а не заглиблюватися у премудрості тангенсів-котангенсів. Виходять після школи і уявлення не мають про підводні камені кредитів, не знають, куди вступати, у якому напрямі рухатися далі”.
