44 дні у реанімації та ще 32 дні на стаціонарному лікуванні: у Львові врятували малюка

Малюк потрапив до Центру у 3,5 місяці. До цього мама хлопчика понад місяць зверталася до педіатрів за місцем проживання: її насторожувала постійна втрата ваги та блювання «фонтаном». Коли симптоми посилилися, а випорожнення стали критично частими (до 10 разів на добу), мама почала шукати фахівців, готових детально дослідити причину такого стану.

Первинна діагностика у Центрі виявила критичну втрату всіх білків організму, зокрема імуноглобулінів, які відповідають за захист від тяжких інфекцій. Ситуацію ускладнювали важкі електролітні порушення, дисфункція печінки та порушення системи кровотворення.

На тлі такого виснаження імунітет майже перестав працювати: розвинувся сепсис, з’явилися проблеми з серцем, доєдналися важкі бактеріальні та вірусні інфекції. У відділенні інтенсивної терапії лікарі вимушені були боротися із септичним шоком та поліорганною недостатністю. Упродовж кількох тижнів тривала стабілізація серця, підбір лікувального харчування та щоденне введення білків та імуноглобулінів, щоб замінити власні сили організму, які тимчасово «відмовили».

Паралельно тривав діагностичний пошук. Неодноразові ендоскопії з біопсією, МРТ та генетичні тести дозволили встановити кишкову лімфангіектазію, тож малюка негайно перевели на спеціальну суміш із високим вмістом білка, з обмеженням звичайних жирів та використанням середньоланцюгових тригліцеридів.

«Первинна кишкова лімфангіектазія — це дуже рідкісне захворювання. Через нього лімфатична рідина потрапляє у шлунково-кишковий тракт, що призводить до втрати білка та серйозних імунологічних порушень», — пояснила астроентерологиня Віта Волощук.

Зараз малюку вже 11 місяців. Після виписки він перебуває під ретельним наглядом наших фахівців і регулярно приходить на контрольні обстеження у Клініку дитячої гастроентерології та лікування розладів харчової поведінки