Дивний міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS: астрономи здивовані

Міжзоряна комета 3I/ATLAS постійно змінюється в міру свого руху Сонячною системою. У цьому немає нічого дивного, адже, можливо, вперше за мільйони, а може, й мільярди років, вона опинилася дуже близько до будь-якої зірки. У цьому випадку йдеться про наше Сонце.

Тепло Сонця нагріває комету, а тому її газова оболонка, відома як кома, збільшується. Кома виникає внаслідок випаровування речовин з поверхні крижаного ядра комети. Вчені вивчили зміни міжзоряної комети 3I/ATLAS, щоб з’ясувати, чи немає чогось незрозумілого з точки зору сучасних знань про комети.

Астрономи провели спостереження за міжзоряною кометою 3I/ATLAS за допомогою наземного телескопа VLT у серпні та вересні, незабаром після її виявлення в Сонячній системі. Тоді комета перебувала на відстані від приблизно 500 млн км до 300 млн км від Сонця. При цьому комета все більше нагрівалася і її кома збільшувалася.

За словами вчених, вони вивчили зміни у співвідношенні нікелю і заліза в комі комети 3I/ATLAS. Його вимірювали раніше у комет у Сонячній системі, а також у міжзоряної комети 2I/Борисов, яка до виявлення 3I/ATLAS була останнім відомим міжзоряним об'єктом.

Варто сказати, що сам факт наявності заліза і нікелю в комі комет спантеличив учених, оскільки температури на їхній поверхні зазвичай недостатньо для сублімації (перетворення одразу з твердого на газоподібний стан) силікатів або сульфідів, які, як вважається, утримують ці метали на поверхні комет.

Співвідношення заліза і нікелю у комети 2I/Борисов було схоже на співвідношення цих металів у комет у Сонячній системі. Але воно було в 10 разів вищим, ніж у Сонця. Таким чином, той факт, що міжзоряна комета і місцеві комети мають однакове високе співвідношення заліза і нікелю, вказує на певний загальний процес формування комет, який не залежить від складу зірки, навколо якої вони утворилися.