Порошенко: "Сьогодні я - кримський татарин"

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Сьогодні, у день нашої глибокої солідарності, я - кримський татарин. Як був кримським татарином мій тезко, етнічний українець, генерал Петро Григоренко. У 1968 році, коли вже закінчилася хрущовська відлига і саме почалися брежнєвські заморозки, він не побоявся виступити на захист кримських татар і назвав речі своїми іменами: "Те, що з вами зробили в 1944 році, має цілком певну назву. Це чистісінької води геноцид - один із найтяжчих злочинів проти людства", - сказав він.

Так, Порошенко нагадав, що торік парламент України, хоча із очевидним запізненням, прийняв постанову про визнання геноциду кримськотатарського народу, і Днем пам'яті жертв цього геноциду встановлено 18 травня.

"Зрозуміло, що Кремль інформацію про факти кривавого переселення цілих етносів тримав за сімома печатками. Особисто я про трагедію кримських татар дізнався, вже будучи студентом Київського державного університету імені Шевченка, влітку 1987 року. Тоді всі західні радіостанції: "Голос Америки", "Свобода", Бі-Бі-Сі, - розповідали, як на Красній площі в Москві сотні кримських татар вимагали повернення додому, в Крим. Замовчати вже не вдалося, а тих сміливців-відчайдухів навіть прийняв Громико, друга за статусом особа в тій державі. Тоді їх ще депортували в місце заслання, до Узбекистану. Але крига скресла, і та акція, як на мене, стала точкою, з якої почалося повернення. Саме в ті дні вашими зусиллями імперія дала одну з пеших тріщин, а її розпад відкрив вам шлях до отчого дому", - наголосив Глава держави.

Він також попросив присутніх вшанувати загиблих під час виселення з Криму кримських татар хвилиною мовчання.

МЗС Туреччини: "Окупація Криму відкрила рану депортації"

Кримські татари через понад 70 років після депортації знову зіткнулися з політикою тиску і залякування після анексії Росією Криму.

Про це йдеться у розповсюдженій до річниці депортації кримських татар заяві МЗС Туреччини, повідомляє Anadolu Ajansi.

"Окупація і незаконна анексія Криму Росією відкрила рани депортації, що відбулася понад 70 років тому... Кримські татари, чия історія сповнена несправедливості, болю і боротьби, на сьогодні знову зіткнулися з політикою тиску і залякування", - зазначив представник МЗС Туреччини Танжу Білгіч.

У заяві нагадали про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, заборону в'їзду до Криму політичних лідерів кримських татар.

"Ті, з кримських татар, хто спробував мирним шляхом виступити проти окупації, стали жертвами злочинів, скоєних невідомими особами. Засоби масової інформації кримських татар заборонені", - йдеться у документі.

Туреччина не дозволить забути біль від ганебної політики, спрямованої на знищення цілого народу, і продовжить підтримувати кримських татар в їх мирній і справедливій боротьбі, підкреслили у зовнішньополітичному відомстві.

"У річницю депортації кримських татар, що стала "чорною сторінкою" в історії людства, ми засуджуємо факт етнічних чисток. Схиляємо голови перед пам'яттю дорогих співвітчизників, які загинули в роки депортації", - зазначили в МЗС Туреччини.

Світове українство оплакує жертв геноциду кримськотатарського народу

Українці всього світу приєднуються до кримськотатарського народу у вшануванні жертв геноциду 1944 року.

Про це йдеться у зверненні президента Світового конгресу українців Євгена Чолія, передає кореспондент Укрінформу.

"Світовий конгрес українців та українці всього світу разом з кримськими татарами вшановують жертв цього геноциду та й далі будуть робити все, аби російські війська були виведені з півострова та щоб міжнародна спільнота ніколи не забула, що Крим - це Україна", - заявив Чолій.

У Конгресі наголосили, що міжнародне співтовариство засудило нелегальну російську окупацію Криму та рішуче відмовляється визнавати це порушення українських кордонів. "Сьогодні кримські татари знову зазнають переслідувань, а їхні основні свободи і людські права порушуються", - зазначили у СКУ.

В українській організації додали, що 26 квітня 2016 р., російські владні структуризаборонили Меджліс кримськотатарського народу, назвавши це представницьке зібрання екстремістською організацією.

Сьогодні День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Сьогодні, 18 травня, відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу.

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня. Проте, перша і найбільша хвиля завершилася 20 травня.

Офіційною підставою для депортації стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Без сумніву, тоді був здійснений акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності.

За офіційними даними з Криму було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами - 228 500, з яких упродовж лише першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від декількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася і була конфіскована державою.

Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина - до ГУЛАГу, а ще частина - для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Варто додати, що депортація була одним із засобів "детатаризації" Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам'яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок "Совєтский", "Первомайск", "Красногвардейск" тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилося майже в 10 разів. Але сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим.

Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до великого занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам'яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму.

Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно і вільно жити на рідній землі, але знову кримська земля стала об'єктом зазіхань Росії, а кримські татари піддалися (і піддаються) нечуваним з часів Сталіна репресіям.

Враховуючи, що через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ знову постав перед загрозою дискримінації на рідній землі, а також з метою підтримки боротьби громадян України - кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу Указом Президента від 16 травня 2014 року, і був встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу.

Джерело: Укрінформ