За мир на Донбасі політикам ще треба повоювати...

Ні нашим, ні вашим — так стримано більшість вітчизняних експертів оцінюють результати п’ятигодинної зустрічі у Парижі лідерів країн “нормандської четвірки” (Німеччина, Франція, Україна, Росія) щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Водночас президент Петро Порошенко каже про успішну роботу української делегації в Єлисейському палаці. Глава держави висловив обережний оптимізм, що п’ятничні перемовини сприятимуть згасанню військового конфлікту на сході. А це, на думку президента, мало би відкрити дорогу до повного виконання мінських домовленостей...

Переговорники дійшли згоди про те, що незаконні військові формування у Донецькій і Луганській областях одночасно з українською армією протягом 41-ї доби мають відвести на 15 км від лінії розмежування свою бронетехніку, артилерію калібром менше 100 мм, мінометні установки. Чи можна вірити бойовикам на слово і знову оголювати свої позиції, адже не раз вони грубо порушували укладені угоди (для прикладу — в Іловайську, Дебальцевому)? Наші військові специ запевнили: у разі, якщо терористи вкотре спробують обвести нас довкола пальця і атакуватимуть українські позиції, ці вилазки зупинять сучасними протитанковими комплексами та іншою ефективною зброєю. Та й танки наші хлопці відводять у такі місця, звідки, у разі чого, швидко можна буде повернутися назад...

Відповідно до усних паризьких угод інспектори ОБСЄ (їх кількість значно зросте) тепер отримають безперешкодний доступ у всі райони Донбасу. Зокрема, контролюватимуть півтисячі кілометрів українсько-російського кордону, куди наші “зелені берети” останні півтора року доступу не мали. Росія пообіцяла “вмовити” бойовиків не перешкоджати (з допомогою радіоелектронних засобів тієї ж РФ) контрольним польотам безпілотників ОБСЄ. А також не заважати наданню гуманітарної допомоги з боку України і місій Червоного Хреста, розмінуванню територій, яке українські фахівці проводитимуть за підтримки місій Франції і ФРН, відновленню зруйнованих газо-водогонів, електроліній...

Один з найважливіших результатів, якого домагалася Україна у Парижі, — неприпустимість проведення на окупованій частині Донбасу місцевих виборів за правилами “ДНР”, “ЛНР”. А їх лідери квазіутворень планували відповідно на 18 жовтня і 1 листопада. Формувати органи місцевого самоврядування на захопленій ворогом території доведеться суто за законами України, під наглядом міжнародних спостерігачів. Очікується, що такі вибори відбудуться упродовж 80 днів з часу, коли Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, в якому пропишуть усі технічні нюанси. За наполяганням Петра Порошенка, у цих виборах неодмінно мають взяти участь українські партії, має бути забезпечено вільне функціонування громадських організацій, відбуватися вільні політичні дискусії. Безперешкодно висвітлювати хід виборчої кампанії повинна українська преса. Результати цього волевиявлення будуть легітимними, якщо його визнають міжнародні інституції.

Одна із зустрічних вимог “ополченців”, яку офіційному Києву ретранслювало російське керівництво, - недоторканість всіх учасників виборів і їх амністія. Українська сторона на це погодилася “зі скрипом”, адже зрозуміло, що депутатами на Донбасі спробують стати ті, на чиїх руках кров, хто віддавав злочинні накази, вчиняв антиукраїнські дії.

Як заявив французький президент, відразу після проведення місцевих виборів в окупованому Донбасі настане черга останнього етапу мирного плану — повернення Україні повного контролю над своїм кордоном і виведення іноземних збройних формувань з її території. Однак президент України займає іншу позицію: російські війська мають забратися з Донбасу негайно, без прив’язки до виборів. Бо які ж це вільні вибори під дулами автоматів?

Під час розмови у Парижі Петро Порошенко висунув перед російською стороною вимогу звільнити захоплених у полон українських військових (зокрема, офіцера 81-ї бригади Андрія Гречанова на кличку “Рахман”). Путін пообіцяв вплинути на бойовиків. Йшлося також про звільнення Надії Савченко, Олега Сенцова. Але господар Кремля натякнув, що до завершення суду над ними про це не може бути й мови...

Думки з приводу

Сергій ТАРАН, директор Міжнародного інституту демократій

Без емоцій про підсумки зустрічі “нормандської четвірки”. 1) Озброєння таки відведуть, стріляти будуть менше, життів буде збережено більше. 2) “Фейкових” виборів не буде. А буде складний процес ухвалення законів, які дозволили би провести вибори на окремих територіях за українськими законами. Депутати туди зможуть вписати будь-які умови, які полегшать процес реінтеграції окупованих територій і ускладнять життя російським “гоблінам”. 3) Імунітет від Олланда — “фільчина грамота”: затяті бойовики на вибори не підуть, а якщо й підуть, то далі нинішнього анклаву все одно не виїдуть. 4) ОБСЄ і міжнародна спільнота беруть на себе відповідальність за відведення російських військ та поновлення контролю над кордоном. Не буде цього зроблено? Тоді повернемося до сьогоднішнього умовного статус-кво...

Альтернатива підсумкам переговорів “нормандської четвірки” — повномасштабна війна, цього разу, можливо, без підтримки Заходу у вигляді санкцій. Інша альтернатива — у випадку повного ігнорування домовленостей з боку російської сторони — “замороження” й ізоляція окупованих територій. До цього, власне, все і йде.

І останнє. Хочете, щоб слово України більше важило на міжнародній арені? Це насправді просто — кожного дня підтримуйте українську армію.

Євген МАГДА, політолог

Переговори “нормандської четвірки” не можна зарахувати ні до перемоги, ні до поразки української сторони. Офіційних заяв не оприлюднено, висновки роблять за натяками політичних лідерів. Отримали ефект, коли від події дуже багато очікували, а саму зустріч не наповнили реальним змістом. Виконання мінських домовленостей триває. До кінця року усвідомимо напевне, чи можуть вони бути завершені...

“Нормандська четвірка” не досягла позитивного результату з врегулювання української кризи. Якби були кардинальні стовідсоткові домовленості, то четверо лідерів вийшли б із зали переговорів разом. І разом би виступали. А не окремо Меркель і Олланд. Потім Порошенко. Путін взагалі через свого прес-секретаря Дмитра Пєскова передав, що йому тут робити нічого...

Меркель та Олланд зацікавлені у врегулюванні кризи на Донбасі лише тому, що це виклик для лідерів Європейського Союзу. Конфлікт вирішать за будь-яку ціну. Навіть за рахунок України. Але певного тиску зазнає і Росія. Захід зацікавлений у продовженні переговорів наступного року.

Наше суспільство сьогодні живе у системі координат “зрада-перемога”. Хоче дуже швидких рішень на свою користь. Все відбуватиметься не настільки добре, як вважають прихильники Порошенка. Але і не так погано, як прогнозують його супротивники...

Володимир ГОРБАЧ, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва

Один польський професор — історик і політолог — сказав, що вчить своїх студентів дивитися на політичний процес не як на фотографію, а як на фільм... Ми не виграли цієї війни, але і ворог не досягнув поставлених цілей. У 1939 році Фінляндія втратила частину території, але здобула повагу і незалежність. У нас складніша ситуація, нам ще треба “виграти мир”. А заради цього, не варто всім кричати про “поразку”. Принаймні зараз. Бо це лише деморалізує. Усе ще тільки починається.

Фото зі соціальних мереж.