Одна «бронза» для Фейбі, друга – для Кореї

Третій етап Кубка світу з фехтування на шпагах серед жінок, що завершився в італійському Леньяно, приніс Україні “бронзу”. Уже вдруге цього сезону призеркою в особистій першості стала 25-річна киянка Фейбі Джоан Бежура (на фото). Підопічна Дмитра Рейзліна свою появу в основі збірної ознаменувала “сріблом” кубкового етапу у Піднебесній. А тепер на італійських теренах на Trofeo Carroccio лише одним уколом поступилася за вихід до фіналу.

Перемагає той, хто чекає

Першою “на прийом” до Бежури потрапила чемпіонка Європи і призерка чемпіонатів світу естонка Еріка Кірпу. У просякнутому напруженням поєдинку суперниці йшли укол в укол. Лише під завісу двобою українка зуміла на один крок випередити опонентку (15:14). Без додаткового адреналіну склалася наступна перемога Фейбі над полькою Данутою Дмовською-Анджеюк (15:10). В 1/8 фіналу місцева публіка нічим не змогла допомогти Альберті Сантуччіо: Бежура вправно зупиняла італійські атаки, не пробачаючи візаві найменших похибок (15:11). У чвертьфіналі киянці вдалося підібрати ключик до багаторазової призерки чемпіонатів світу та Європи, 36-річної естонки Ірини Ембріх. Цього разу боротьба нервів знову завершилася на користь нашої шпажистки (13:12).

У півфіналі проти Бежури на доріжку вийшла Лорен Рамбі. Француженка вирішила не форсувати подій і обрала улюблену тактику Бежури — очікування. Двічі суддя зупиняв поєдинок і переводив його у наступний період: жодна із суперниць так і не наважилася відкрити рахунок. А у заключній трихвилинці, коли відступати було вже нікуди, Фейбі тричі запалила свій “ліхтар” (3:1). Та француженка якось непомітно підкралася упритул (3:3), а в додану хвилину вирвала в українки переможний укол (4:3).

“Фішка Бежури у тому, що мало хто знає, як вона фехтує, що полюбляє робити на доріжці, завдяки чому перемагає, — роздумує старший тренер жіночої збірної з фехтування на шпагах Андрій Орликовський. — Якщо на спортсменок з основ­ної обойми, які презентують свої збірні із сезону в сезон уже багато років, зібрані цілі фехтувальні досьє, то Фейбі, яка почала їздити з українською командою лише перший рік, для більшості суперниць є темною конячкою. Дехто досі не сприймає її всерйоз. Та насправді це перспективна спортсменка. У Фейбі та Олени Кривицької, які тренуються у Дмитра Рейзліна, — один стиль фехтування. Вони фехтують від суперника: віддаючи йому ініціа­тиву, використовують на свою користь усі можливі помилки”.

Найдосвідченіша на сьогодні у лаві “синьо-жовтої” збірної Олена Кривицька завершила змагання на одинадцятій позиції. Упевнено перемігши німкеню Александру Елер (15:11), тернополянка у наступному поєдинку схрестила шпагу зі своєю молодшою подругою по команді, львів’янкою Юлією Свистіль. Цього разу досвід переміг молодість (11:10). З таким же рахунком, тільки на користь суперниці, естонки Юлії Беляєвої, завершився наступний поєдинок Олени.

Наш “китайський фахівець” Ксенія Пантелєєва каменю на камені не залишила від захисту Сян Ісюань (15:6). А ось загадка польки Каміли Питки так і залишилася для львів’янки нерозгаданою (8:15). Анфіса Почкалова у своєму першому двобої доволі вправно розібралася з росіянкою Дарією Мартинюк (15:13). А от дотиснути швидкісну і технічну кореянку Кан Йон Мі підопічна Володимира Свистіля так і не змогла (14:15).

Одна проти Піднебесної

Біля підніжжя п’єдесталу пошани зупинилися українки у командному турнірі. У першому колі Олена Кривицька, Ксенія Пантелєєва, Анфіса Почкалова та Фейбі Бежура прийняли виклик збірної Польщі і гідно тримали удар. Лише у п’ятому колі Олена Кривицька програла свій поєдинок Ренаті Кнапек та уперше за всю зустріч випустила польок уперед (16:17). Рівновагу поспішила відновити Анфіса Почкалова. Александра Замаховска почувалася безсилою перед львів’янкою (25:22). Більше українки не дозволяли собі помилятися і завершили зустріч перемогою (45:39).

Тон у чвертьфіналі з росіянками задала Фейбі Бежура. У другому колі вона вщент розтрощила дворазову чемпіонку світу та Європи у командній першості, а також бронзову призерку Олімпіади у Ріо Віолетту Колобову (5:0) і забезпечила команді комфортну перевагу у шість уколів (10:4). Подруги по команді підтримали цей почин і зуміли до завершального поєдинку зберегти цю дистанцію. У заключному двобої Колобова, з усіх боків атакуючи Кривицьку, з усіх сил намагалася скоротити відставання. На щастя, час грав на користь української команди, і Олена до останнього тримала удар (44:42).

У півфіналі на команду Андрія Орликовського чекали лідерки світового рейтингу — команда Китаю, з якою турнірна сітка зводить наших дівчат практично на кожному турнірі. Перемогти піднебесних майстринь шпаги у новому сезоні нам вдавалося уже двічі. У Леньяно з перших хвилин українки на один укол відпустили підопічних Юга Обрі (0:1 і 7:8). Та у третьому колі Ксенія Пантелєєва, обігравши Но Сюй, дала подругам по команді надію — 13:12. Анфіса Почкалова, програвши свій двобій Сунь Івень (4:6), та Олена Кривицька, віддавши перевагу Сюй (0:1), цим, на жаль, не скористалися (17:19). У подальшому Ксенія вирівняла рахунок у протистоянні із Чжу Міньге (24:24), а у передостанньому колі припустилася лишень однієї помилки із досвідченою Сунь (24:25). Фейбі Бежура, якій тренери довірили завершувати зустріч, так і не зуміла ліквідувати це відставання (9:9 і 33:34).

Те, що командна “бронза” дістанеться Кореї, відчутно було уже з перших поєдинків малого фіналу. Після трьох кіл, коли кожна з наших дівчат програла свій двобій, корейський гандикап складав чотири уколи (10:14). З кожним наступним поєдинком кореянки лише нарощували перевагу і в підсумку святкували більш ніж переконливу перемогу — 45:34.

“На першому кубковому етапі у поєдинку з Кореєю Фейбі, це було видно неозброєним оком, боялася фехтувати завершальний двобій. І просила, аби я замінив її кимось іншим, — розповів Андрій Орликовський. — Відчутно хвилювалася, беручи на себе відповідальність, і Олена Кривицька. Я ж, навпаки, хотів кинути їх у самісіньку гущавину боротьби, аби вони навчилася битися, боротися до останнього. Аби рухатися далі, потрібно навчитися переступати через власні слабкості і страхи. А коли цього вчитися, як не у перший рік після Ігор? Мені хочеться, аби у нашій команді кожна з дівчат у потрібний момент готова була стати лідеркою”.

Лев залишається вдома

Тим часом у німецькому Бонні на турнірі “Боннський лев”, який також має статус етапу Кубка світу, рапіристи розігрували не менш почесні трофеї. Серед українців до основної сітки пробився лише львів’янин Клод Юнес. Та вже у першому своєму поєдинку підопічний Сергія Гаравського поступився росіянину Олексію Черемісінову (11:15). Бронзовим призером цього турніру став Рейс Імбоден, американський підопічний легендарного киянина Сергія Голубицького. У півфіналі він поступився майбутньому переможцю — господарю змагань Петеру Йоппіху. На п’єдестал пошани Петер взяв зі собою свій головний талісман — крихітного сина.