Ольга Харлан знову дарує команді «золото»

Перемогою української збірної завершився в Афінах Кубок Акрополя з фехтування на шаблях серед жінок — турнір категорії А, який є етапом відбору на Олімпійські ігри у Ріо-де-Жанейро. Особисті змагання нагород українкам не принесли. Найвище турнірною сіткою піднялися Ольга Харлан та Галина Пундик, які склали зброю у чвертьфіналі і посіли відповідно п’яте та восьме місця. Ольга не встояла перед колоритною американкою Ібтіхай Мухаммад (12:15), а Галина з таким же рахунком поступилася росіянці Катерині Дьяченко.

Командний турнір для Ольги Харлан, Олени Кравацької, Аліни Комащук та Олени Вороніної розпочався доволі прозаїчно. Українки без зайвих емоцій обеззброїли німкень (45:29), а у наступній, чвертьфінальній, зустрічі обіграли польських майстринь клинка на чолі з найбільш досвідченою шаблісткою планети Олександрою Сохою (45:39).

Початок півфінальної зустрічі з француженками, командою номер три у світі, яка останні роки псувала нерви усім титулованим суперницям, не прогнозував нічого драматичного. Олена Кравацька передала естафету своїй тезці Вороніній, коли на табло палало 15:9 на користь України. Протягом наступних міні-дуелей наші дівчата діяли не менш упевнено, не підпускаючи опоненток ближче ніж на п’ять ударів. У заключному колі Кравацька знову залишила Вороніній право на помилку — 35:27. Ось тільки це право аж ніяк не передбачало повної капітуляції... Коли Ольга Харлан виходила на завершальний у цьому протистоянні поєдинок, лідерками були уже француженки — 37:40. Чинна віце-чемпіонка світу Сесілія Бердер поспішала довести до перемоги справу, розпочату у попередньому поєдинку Шарлоттою Лембах (37:42). Та Харлан, чотири рази поспіль запаливши свій «ліхтар», натякнула суперниці, що на самому куражі перемогти її неможливо (41:42). Тривалий обмін атаками призвів до хиткого паритету (44:44). Бердер вирішила не віддавати ініціативу в руки Харлан і першою полетіла у наступ. Оля встигла зупинити суперницю та не втрималася на ногах... Однак це не завадило підопічній Артема Скорохода поставити переможну крапку! У падінні миколаївська шаблістка зачепила Сесілію клинком — 45:44.

Фінальний поєдинок проти збірної Росії, хоча й розгортався за іншим сценарієм, додав тренерам збірної не менше сивини. У першій половині зустрічі домінували росіянки. Після п’ятого двобою, коли на доріжку підключалися Ольга Харлан та Катерина Дьяченко, у пасиві України було «мінус сім» (18:25). Та саме цей поєдинок обіцяв стати переломним: технічна й фізично сильна Катя для нашої Ольги є «клієнткою №1». Не одна наша перемога в україно-російській баталії мала свої витоки у протистоянні саме цих суперниць. Харлан не давала Дьяченко навіть подумки розгорнути атаку, зупиняючи її за першої-ліпшої можливості. Оля дозволила суперниці завдати лише два удари — коли справу вже було зроблено і статус-кво відновлено (30:27).

Завданням Олени Кравацької та Аліни Комащук було утримати рахунок. Однак ні Олена, яка з усіх сил намагалася витримати натиск Юлії Гаврилової, ані Аліна, яка на рівних боролася з Яною Єгорян (її російські тренери випустили на заміну Дьяченко), не дали можливості своїй лідерці розпочати вирішальний двобій хоча б із мінімальним гандикапом - 38:40.

Срібна призерка лондонської Олімпіади Софія Велика, уже на перших секундах реалізувавши дві свої атаки, ще більше ускладнила життя Харлан (38:42). Та для Олі того дня не було нічого неможливого: за дві хвилини вона встигла наздогнати Велику (42:42), вийти попереду (43:42), віддати перевагу суперниці (43:44)... І нарешті, Харлан змусила поважних чоловіків-наставників «синьо-жовтої» збірної танцювати поблизу доріжки — 45:44!

Ця сама Фортуна не була прихильною до наших шпажисток. На етапі Кубка світу у Барселоні команда Андрія Орликовського, упевнено перемігши команду Фінляндії (45:26), у чвертьфіналі спіткнулася об збірну Швеції (42:43). «Усю зустріч команда фехтувала рівно, - аналізує невдачу лідерка української шпажної збірної Яна Шемякіна, - відверто провальних поєдинків у нас не було. Ми не відпускали шведок більше ніж на два уколи. На заключний двобій я виходила за рівного рахунку. Спочатку вирвалася уперед, потім Емма Самуельсон наздогнала мене. Далі Емма двічі була точнішою, та мені вдалося вирівняти рахунок. У подальшому як не намагалися, жодній з нас до завершення основного часу більше так і не вдалося запалити свій «ліхтар». А на пріоритеті успішнішою була Самуельсон. Емма не є аж такою незручною для мене: на чемпіонаті світу я вдало відфехтувала з нею, і ми «пройшли» Швецію. Та цього разу я, вочевидь, була готова не найкраще».

У подальшому Яна разом з Оленою Кривицькою, Ксенією Пантелєєвою та Анастасією Івченко перемогли команди Швейцарії (45:40), Гонконгу (45:35) та Японії (44:33) і посіли дев’яте місце. «В олімпійському рейтингу ми на восьмій, прохідній позиції. Тобто для нас не все ще втрачено, - веде далі олімпійська чемпіонка. — На заключному етапі відбору нам необхідно потрапити до четвірки найкращих. Інші місця навіть не розглядаємо. Ще одна подібна невдача, і ми можемо попрощатися з Олімпіадою».