Григорій КОЗЛОВСЬКИЙ: «На футбольному полі мають бути лише спортивні пристрасті…»
Одна з найбільш резонансних подій у спортивному житті Львівщини цього тижня – скандальний футбольний матч у містечку Винниках під Львовом, який завершився кровопролиттям. Ставки на цю гру були високі. У поєдинку між місцевою командою «Рух» і «Карпатами» з Кам’янки-Бузької, по суті, визначалося ім’я чемпіона області. Гостей влаштовувала і нічия, господарям потрібна була лише перемога. За кілька хвилин до фінального свистка при рахунку 1:1 арбітр Роман Брандибура перервав матч. Причина – фізичне насильство щодо нього. Будучи незадоволеним діями судді, представник «Карпат» Роман Михайлів (одні називають його президентом клубу, сам він каже, що є рядовим гравцем. – І.Ф.) вибіг на поле і вдарив його. Після «чоловічої розмови», в якій сторони звинувачують одна одну, суддя зі струсом мозку і переломом носа опинився у лікарні...
У розмові з кореспондентом «ВЗ» (див. публікацію «Футбольний бокс» у номері за 24 жовтня) Роман Брандибура назвав свого кривдника «неадекватною, агресивною, несправедливою людиною». Своєю чергою, Роман Михайлів сказав, що арбітр діяв упереджено, на користь команди «Рух». Представник «Карпат» вказав на низьку організацію цього поєдинку, застосування подвійних стандартів при оцінці одних і тих же дій. Зокрема заявив, що рік тому, коли відбувалася футбольна зустріч між цими суперниками у Кам’янці-Бузькій, президент ФК «Рух» Григорій Козловський «під час призначення пенальті у ворота його команди вибіг на поле і вдарив в обличчя суддю Багрія. Але тоді гру не припинили…».
Оскільки у цьому інтерв’ю у негативному світлі було згадано президента ФК «Рух», Григорій Козловський звернувся до «Високого Замку» із проханням відповісти на звинувачення свого візаві, а також дати власну оцінку резонансним подіям, що сталися минулої неділі у Винниках.
«Інформація, яка прозвучала з уст Романа Михайліва, є недостовірною, — сказав Григорій Козловський. — Мене вражають його неправдиві слова, які підтверджують його непорядність.
Це була справді принципова гра, яка мала вирішити, хто стане чемпіоном. Напевно, вже і вирішила. Гадаю, Контрольно-дисциплінарний комітет Федерації футболу Львівщини після рукоприкладства президента ФК «Карпати» пана Михайліва прийме рішення про зарахування поразки його команді.
Матч проходив з абсолютною перевагою «Руху». Домінування нашої команди було відчутним, тотальним, здавалося, що між собою грають колективи вищої і третьої ліг. Я заперечую симпатії арбітра на нашу користь, навпаки, маємо до нього багато претензій. У першому таймі він призначив багато сумнівних штрафних ударів у бік «Руху». До того ж у наші ворота на нашому полі призначають пенальті — то про яку «допомогу» нам може йтися? Ми були не згідні з таким рішенням, однак ніхто ні з керівництва клубу, ні з наших уболівальників на поле не вибігав. Ми поводилися достатньо толерантно, бо розуміємо, що спорт повинен приносити задоволення, а не агресію.
Роман Михайлів — абсолютно неадекватна людина. Запитайте будь-якого арбітра, футболіста (навіть тих, що грають у його команді), і вони підтвердять вам цю думку. Останні 10 років, коли Михайлів займається футболом, люди плачуть від нього! Колись Михайлів і його команда займалися на моєму футбольному полі, але я вигнав їх звідти, бо вони безпричинно кричать, матюкаються, б’ються...
На 92-й хвилині недільного матчу наша команда забиває «чистий» гол, а Михайлів вибігає на поле і ламає ніс арбітру! Як це назвати?
Мене обурюють слова пана Михайліва про те, що не було належної організації гри. Це неправда! На недільному матчі для підтримання порядку були присутні п’ятеро представників спецпідрозділу «Беркут» з автоматами і двоє працівників міліції. Можливо, єдиний наш «організаційний прокол» у тому, що агресивного пана Михайліва на час матчу ми не посадили у клітку. Боюся, навіть за цих умов він її перегриз би і вискочив на поле…
За моїми даними, у зв’язку з цими подіями на футбольному полі порушено кримінальну справу. Пану Михайліву «світить» від 5 до 8 років ув’язнення. Думаю, цього часу йому має бути достатньо для того, щоби подумати над своєю поведінкою, зрозуміти, що суспільство живе за іншими правилами. А не за тими законами, які існують в його хворій уяві.
Матчі чемпіонату Львівщини з футболу, зокрема між командами Винників і Кам’янки-Бузької, за своєю напругою не поступаються міжнародним дербі на кшталт «Мілан» — «Інтер» чи «Реал» — «Барселона». Тому якщо «посадять» пана Михайліва, мені буде дуже прикро — бо тоді не зможемо змагатися із сильною командою, яку він фінансує. І наші майбутні перемоги без участі в чемпіонаті команди Михайліва будуть не такими приємними. А нам хотілося би ставати чемпіонами у суперництві із сильними суперниками. Підозрюю, без футбольного протистояння з командою Михайліва я зможу витримати щонайбільше рік-два. А тоді, напевно, доведеться наймати адвокатів, щоб допомогли йому вийти на волю. Щоб його команда знову повернулася на футбольне поле і щоб ми її знову обігрувати. Без команди пана Михайліва львівський футбол багато втратить… Хотів би лише сподіватися, що Михайліву вистачить часу усвідомити, що не можна травмувати людей, які обслуговують матчі чи приходять насолодитися футболом.
Михайлів каже про якусь упередженість. Я не буду говорити про різні підводні течії, хто з ким про що домовлявся, — бо не маю таких фактів. Але я багато чого знаю іншого. Тож нехай би пан Михайлів помовчав…
Згідно з регламентом змагань, при таких інцидентах команді, яка провинилася, зараховується поразка. Даю мільйон процентів! Думаю, буде накладено солідні штрафи, а пана Михайліва дискваліфікують, відлучать від футболу на якийсь період, а може — і пожиттєво. Йому взагалі не можна наближатися до футбольного поля. Думаю, було би дуже добре, якби у положенні змагань було написано, що таких людей, як він, треба ізолювати — щоб не поранили себе й інших…
І ще одне. Роман Михайлів каже, що торік я вибіг на поле, когось ударив. Після цих його слів я підготую судовий позов щодо наклепу, порушення моєї честі і гідності. Хотів би побачити, які докази представить пан Михайлів у суді. Можливо, у нього є відеозапис, фотографії, свідчення, акт про отримані побої від людини, яку я нібито бив
