Не сходить з місця ні у спеку, ні у мороз...

Цей песик десять років живе на зупинці “Першотравневий парк” у центрі Черкас. Господарі залишили його на цьому місці, коли він ще був цуценям, але кудлатик не втрачає віри — пильно вдивляється в обличчя перехожих, обнюхує їхній одяг. Боїться пропустити людину, яку чекає всі ці роки.

Небайдужі черкащани змайстрували для нього буду, але собака не відходить далеко від зупинки — бої-ться проґавити свого хазяїна. У мороз, дощ, спеку сидить і чекає...

Городяни назвали пса Мішою. Підгодовують його. Продавці з найближчих крамниць щодня приносять йому сосиски та питну воду, а у холодну пору року тягнуть старі покривала та шмати, аби бідолаха не змерз.

Місцеві жителі не вірять, що ця історія матиме щасливий кінець. Песик — у поважному віці, нездужає, але забрати себе не дає — гарчить, втікає. І на приманки не ведеться. Хтозна, можливо, колись на цій зупинці з’явиться людина, яку Міша визнає своїм господарем...