«Коли на передовій холодно, від Рея можна зігрітися…»
Собака, врятований військовою з позивним «Ракета», попереджає наших бійців про «прильоти»
Із настанням зими сезонний одяг носить і ось цей нерозлучний друг наших воїнів — собака Рей. Його комбінезон не тільки теплий, а й маскувальний. Усе, як на фронті…
Про Рея у «Живому куточку» вперше ми написали у квітні цього року. А ще раніше зробив це журналіст Віктор Біщук у книзі «Рятуючи чотирилапих (та людей) в Україні» — вона про те, як військові простягають руку допомоги постраждалим від війни.
У Рея складна доля. Маленьким хворим цуценям (допікали кліщі) його знайшли на Сумщині українські воїни. Завезли до ветлікаря, прокололи й віддали на поруки своїй бойовій подрузі з позивним «Ракета» (сестрі згадуваного журналіста — Ользі Біщук). Потім вона його не раз рятувала від різних хвороб.
Якось цей непосида впав у колодязь, просидів там два дні. Знайшов бідолаху інший чотирилапий друг воїнів — Алтай.
Наші хлопці знайшли маленького у сльотаву погоду, тому назвали його «Рейн», що у перекладі з англійської означає «дощ», — згадує Оля. Але оскільки його господинею стала я, то вирішила, що він буде «Рей», тобто «промінь». І капала його тижнями, і на руках носила. Лікарі казали, що не виживе, але, як бачимо — живий, здоровий.
— За словами медиків, у Рея хворе серце, — розповідав Віктор. — Через це собаці не можна хвилюватися. Після одного з обстрілів він кілька днів нічого не їв, схуд. Щоразу, коли поруч щось гупає, «Ракета» бере його на руки, заспокоює. І відчуває, як швидко-швидко б'ється його серце, як він тремтить…
Рятівниця собаки, його теперішня власниця розповіла кореспондентові «Високого Замку»:
— Рей і зараз на фронті, всюди, де я. Ми постійно разом, 24/7, тому звикли одне до одного. Зараз з ним на передовій. Він добрий охоронець, нікого не пропустить. Завжди стоїть в наряді. Перший біжить в укриття — і ми вже знаємо, що ось-ось буде обстріл…
Рей став тепер дорослішим, серйознішим. І впевненішим. Як його самопочуття? Здоровий, але трохи змерзлюх…
А нам подумалося, що у компанії Рея «Ракеті» та її побратимам у ці холодні зимові дні трішки тепліше, затишніше. І бодай трохи по-домашньому…
Це підтверджує і сама Оля:
— Рей для нас такий собі антистрес. Вірний друг, завжди тебе чекає. Коли дуже сумно, лягаю з ним або обіймаю його — і якось на душі стає легше. А коли холодно, то від Рея можна зігрітися…
