Колись по сіль у Дрогобич їздили чумаки. Чому тепер не поїхати сюди туристам? 

Кілька тижнів тому Фонд Держмайна України не включив Дрогобицький солевиварювальний завод до числа тих підприємств, які підлягають приватизації у 2020 році. Правдиву ейфорію викликало це рішення в Дрогобичі, де до цього підприємства — особливе ставлення. Йдеться про стародавню історичну пам’ятку міста: побудований ще в ХI столітті солевиварювальний досі залишається живим свідченням тих часів, коли до краю Франка з усіх-усюд з’їжджалися по сіль чумаки. Тому не дивно, що категорично налаштована проти приватизації своєї соляної перлини місцева влада зробила все для того, щоб зупинити процес ії купівлі-продажу.

Як далі розгортатимуться події? Рішення не включати підприємство до переліку об’єктів, що підлягають приватизації у 2020 році, не означає, що Фонд держмайна не зробить це у 2021 році, якщо доти не відбудуться події, що остаточно вирішать долю підприємства на користь дрогобицької громади.

Перший сигнал-попередження вже пролунав. У Фонді держмайна попередили, що про безоплатну передачу об’єкта у комунальну власність міста, як того добиваються у Дрогобичі, не йдеться. Якщо хтось на нього має якісь плани, — нехай викупить. Стало зрозуміло, що Київ вдруге на поступки не піде, якщо ті, хто долучився до призупинення процесу приватизації, не наведуть серйозні аргументи, що засвідчать гарну перспективу використання підприємства в майбутньому.

У Дрогобичі чудово розуміють, що рухатися старим шляхом не можна. Тому пропонують свій варіант розвитку подій — «перезавантажити» підприємство. Новий підхід полягає в тому, щоб, запозичивши досвід сусідньої Польщі, де на базі таких самих, як у Дрогобичі, старих солеварень створюють музей-скансени та перетворюють їх у цікаві туристичні об’єкти та лікувальні центри, продовжити життя своєї історичної пам’ятки.

Такої ж думки дотримуються і у Львівській облдержадміністрації, без підтримки якої Дрогобич нізащо не отримав би від Фонду держмайна перепочинку, цієї паузи в один рік, упродовж якого має довести, що готовий до реалізації власного проекту збереження солеварні. У Львові, і це засвідчив заступник голови облдержадміністрації Юрій Холод під час своєї недавньої поїздки до Дрогобича, активно долучаються до того, щоб перетворити Дрогобицький солевиварювальний в один із майбутніх центрів туристичних маршрутів України.

Не лише сіль могли б тут купляти туристи. На підприємстві, де дотепер експлуатуються 50-метрові соляні шахти, цілий валеологічний заклад, якщо знайдуться інвестори, можна відкрити. Чому ні? Якщо в загазованій, потерпаючій від смогу столиці спритники-бізнесмени це роблять у звичайних багатоповерхівках, де високим попитом користуються процедури у соляних кімнатах — чому аналогічні процедури не надавати там, де є відповідне природне середовище? Сам Бог велить це робити!

м. Дрогобич