Українську пісню – у студію!

Відтепер кожна четверта пісня на українському радіо звучатиме українською мовою. Цього вимагає закон про внесення змін щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій, який набув чинності 8 листопада. А якщо якась радіостанція не буде дотримуватися квот на українську пісню, її штрафуватимуть.

Тяжко йшов цей закон. Багато списів було зламано. Півроку тому 55 українських виконавців та музичних гуртів тоді, не розібравшись у ситуації, або ж підбурені власниками радіостанцій, підписали звернення проти запровадження квот для пісень українською мовою. Щоправда, потім багато хто відкликав свої підписи. Можливо, на зміну позиції вплинула громадська думка, яка була обурена самим форматом цього звернення? Чи змінить цей закон ситуацію в українському радіопросторі, де досі панує так званий “формат”, який українську пісню не сприймає, оскільки власниками більшості радіостанцій є росіяни?

Насправді такий закон мав би запрацювати ще у дев’яностих роках, коли Україна здобула незалежність і коли формувався медіа-простір. Тоді би не було такого засилля формату у вигляді “русского міра”. Але, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. І якщо тепер кожна четверта пісня буде звучати українською — це на 26-му році незалежності стане прогресом! З іншого боку, чому кожна четверта, а не кожна друга?

Деякі радіомовники розповідають, мовляв, їм важко знаходити хорошу українську пісню. Це лише лицемірні відмовки. На сьогодні є стільки якісного україномовного пісенного продукту, що це взагалі не повинно викликати жодних труднощів. Є хіба що сила звички — діджеї й інші особи, які складають програму, звикли йти протоптаною доріжкою. А будь-які зміни викликають у них роздратування, як, скажімо, у дружини депутата Верховної Ради Сергія Лещенка Анастасії Топольської. Хоча вона, як дружина опозиційного політика, мала би, як ніхто інший, розуміти, що тут треба дбати не про свої зручності і комфорт на роботі, а про державні інтереси. Обізвавши депутатів ВР “дебілами” (до речі, її чоловік також потрапляє під цю категорію. — Г. Я.) за те, що проголосували за цей закон, бідкалася у соцмережах, що тепер їй доведеться відмінити своє радіошоу на KISS FM через брак якісної української музики.

Насправді пані Топольській, очевидно, бракує бажання шукати якісну українську пісню. Щоправда, після хвилі обурення і критики на її адресу Топольська публічно вибачилася за свої висловлювання.

Запровадження закону про збільшення радіопростору для україномовної пісні — гігантський крок вперед. А коли україномовної конкурентоздатної музики стане ще більше, з’являться і наступні кроки, що дозволять розвиватися україномовним співакам. Їх перестануть ставити у шори чи заганяти у прокрустове ложе того формату російськомовної музики, який самі собі встановили. Такі виконавці, як переможниця “Євробачення” Джамала, Тарас Петриненко, Ірина Федишин, Павло Табаков, Наталка Карпа, Святослав Вакарчук, Олександр Пономарьов та багато інших демонструють чудовий різножанровий україномовний продукт.

Квоти мають бути запроваджені не лише на музику, а взагалі на українську мову у теле-і радіопросторі. Свого часу був прийнятий закон про обов’язкове дублювання фільмів. Телеканали пішли найлегшим шляхом — ставили внизу кадру синхронний і не завжди якісний переклад. Фільми мали би бути продубльовані національною мовою. Звісно, це додаткові витрати для того, хто експлуатує ці фільми. Зате озвучка дає роботу багатьом українським артистам.

Не можемо досі позбутися і ведення передач двома мовами — українською і російською, яке було запроваджено ще за часів президентства Леоніда Кучми. З роками така двомовність набирала обертів, хоча для більшості українців така двомовність — дикість, коли двоє ведучих розмовляють двома різними мовами. Це виглядає неприродно. Є державна мова і вона повинна бути мовою популярних шоу, концертів і телепрограм. І це також мало би бути підтримано відповідним законом.

Коментарі для «ВЗ»

Павло Табаков, співак, композитор

Цей закон відкриває нові перспективи для українських композиторів і виконавців. Кожен, хто писав українською, не міг розраховувати на якісь роялті (платежі за використання твору. — Г. Я.). Якщо пісню не крутять по радіо чи телебаченню, про які роялті може йтися? В усьому цивілізованому світі, якщо людина вносить вклад в інтелектуальну працю, отримує відсотки від використання цієї праці. Прийнятий в Україні закон сприятиме цьому. Виграють і україномовні співаки, які працюватимуть з ще більшим натхненням, коли побачать, що їхня музика потрібна і її слухають. Це стимулюватиме виконавців робити модніший сучасніший продукт. Адже наша земля багата талантами.

Олександра Гнатик, директор радіо FM Галичина

В ефірі нашого радіо звучить 75 відсотків української пісні і лише 25 — іноземної. За шість років нашого існування ми, маючи таке музичне наповнення, за дослідженнями, на третьому місці серед інших українських радіостанцій. Насправді нема проблеми щодо наповнення ефіру українськими творами. Нещодавно ми збиралися у Києві на засіданні радіокому, і FM Галичина пропонувала свою музичну базу для інших радіостанцій, які з незрозумілих причин бідкаються щодо українського наповнення в ефірі. Хороша українська пісня існує! Найбільше тішить, що зараз, як грибочки, з’являються молоді талановиті українські виконавці, які записують чудові твори у студіях, і їх сміливо можна ставити в ротацію.